Вибори до Європейського парламенту: в ЄС успіх правих і націоналістів, у Чехії успіх опозиції

Участь у виборах Європарламенту в Чехії була найвищою, відколи країна стала членом Європейського союзу, — 36,45 відсотка від числа виборців із правом голосу.

Чехії в Європарламенті належить 21 місце з загалом 720. Третину з них — сім місць — отримала найпотужніша політична сила Чехії ANO. Це на одне місце більше, ніж у попередньому складі Європарламенту. Ця популістська правоцентристська партія має найбільше місць і в нинішньому чеському парламенті, але перебуває в опозиції, бо не змогла створити свого уряду. В питанні України, яке буде однією з тем обговорень у новому Європарламенті, ця партія переважно дотримується позиції про негайне припинення бойових дій і переговори між Києвом і Москвою без виведення російських військ із України, а чинний уряд критикує за «розпалювання війни».

На другому місці, з шістьма місцями, — проєвропейська ліберальна коаліція на виборах до Європарламенту „Spolu“, тобто «Разом», яка об’єднує три з партій нинішньої урядової коаліції — ODS, KDU-ČSL і TOP 09. На попередніх європейських виборах ці партії мали разом вісім мандатів. Як і нинішній чеський уряд, вони підтримують максимально можливу допомогу Україні, але без прямого залучення країн НАТО в бойові дії, а також виступають за подальшу підтримку українських біженців.

Третє місце з двома мандатами має коаліція двох популістських і помірковано євроскептичних партій Přísaha («Присяга») і „Motoristé sobě“ («Автомобілісти за себе»). Ці партії не представлені в чеському парламенті і не були раніше і в Європарламенті. Щодо України в цих силах кажуть, що Захід мусить спільними зусиллями посадити Україну і Росію за стіл переговорів, а в українських біженцях у Чехії бачать вигадані проблеми — такі, як, наприклад, дезінформаційні наративи про «підвищену злочинність» серед українців чи про те, що українські біженці «отримують більшу соціальну допомогу, ніж чехи».

Теж два мандати, але менший відсоток голосів отримала лівопопулістська коаліція „Stačilo!“, тобто «Досить!», що об’єднує комуністів і ще дві маргінальні євроскептичні партії. Ці сили виступають «за мир» і за мирні переговори з Росією, а також проти «безглуздого озброєння» Європи. В попередньому складі Європарламенту Комуністична партія Чехії і Моравії мала одне місце.

Іще дещо менше голосів, але теж два місця отримала коаліція двох ліберальних проєвропейських переважно правоцентристських партій «Старости (тобто мери) і особистості за Європу» („Starostové a osobnosti pro Evropu“). В цій коаліції виступають за посилення підтримки України, зокрема, й надання більшої кількості озброєнь. Обидва місця отримала партія STAN („Starostové a nezávislí“, «Старости і незалежні»), яка входить до нинішньої проукраїнської урядової коаліції, а на виборах до Європарламенту п’ять років тому отримала один мандат.

Одне місце здобула Чеська піратська партія, ще один проєвропейський член нинішньої урядової коаліції. Ця партія — теж за посилення підтримки України, зокрема озброєннями. Цього разу вона отримала на два мандати менше, ніж на «євровиборах» 2019 року.

І теж один мандат, із дещо меншим відсотком відданих голосів, має коаліція SPD і Trikolora, що складається з цих двох правопопулістських, євроскептичних і відверто проросійських партій. У ставленні до України ці сили фактично повторюють більшість наративів Кремля. В попередньому складі Європарламенту SPD мала два місця.

Загалом за результатами виборів у Європейському союзі, за словами оглядачів, у новому складі Європейського парламенту посилилися позиції правих сил і націоналістів, натомість послабшали позиції центристських і «зелених» партій. Але, за оцінками, центристські політичні групи і надалі матимуть у Європарламенті більшість.

Такий результат посилив табір, неприхильний до допомоги Україні, прокоментував наслідки виборів лідер коаліції „Spolu“ Александр Вондра в інтерв’ю інтернет-виданню Novinky.cz. І це, сказав він, означатиме необхідність боротися за збереження підтримки України в Європарламенті.