Як потрапити на прийом до педіатра

Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців… Подкаст «Новини для українців у Чехії» українською мовою ви можете слухати кожного буднього дня на сайті radio.cz, у застосунку mujRozhlas та на інших подкастових платформах.

У Празі створюється багатопрофільна команда психологічної допомоги українським жінкам і дітям

Депутати міської ради Праги підтримали нову програму для біженців із України, яким загрожують тривалі психічні проблеми або посттравматичний розлад, повідомляє інтернет-портал міста Праги.

Багатопрофільна команда, що формується, надаватиме послуги переважно дітям і жінкам, які втекли від війни з України і знайшли тимчасовий притулок у столиці Чехії. Спеціалізована підтримка буде надаватися у сфері психічного здоров’я, травм від втрати близької людини чи дому, тривоги чи відчуття безпорадності і безнадійності. Вона надасть допомогу тим, хто стикається з якоюсь формою жорстокого поводження, потребує підтримки в подоланні психічних захворювань, а також людям, яким необхідно розібратися в новій життєвій ситуації в новому соціокультурному середовищі.

Консультації відбуватимуться переважно українською та російською мовами, бо команда буде складатися переважно з українських спеціалістів із психічного здоров’я (психологів, психотерапевтів, соціальних працівників чи медсестер). Вони будуть працювати як психосоціальні працівники, наприклад, терапевти, консультанти з психічного здоров’я, двомовні консультанти з адаптації або мультикультурні працівники.


Крайовий центр допомоги біженцям у Брно з 1 червня переїде з Виставкового центру до приміщення в будівлі Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів на вулиці Гнєвковського.

У нових приміщеннях головна частина — адміністративна, для того, щоб біженці могли зареєструвалися, оформити візу і медичне страхування і вперше звернутися в бюро працевлаштування. Але там більше не буде послуг банків і операторів мобільного зв’язку. «Великій частині людей, які зараз приходять до центру, потрібно лише повідомити про зміни, наприклад, щодо місця проживання», — сказав гетьман (голова) Південноморавського краю Ян Ґроліх.

Директор поліції Південної Моравії Леош Тржил додав, що ті, кому треба мати справу з поліцією у справах іноземців, не мусять іти до центру допомоги, але можуть скористатися робочим місцем поліції у Туржанці в Брно або робочими місцями у районних (окресних) містах і взагалі не мусять їхати до Брно.

Також екстрене розміщення для біженців, які прибувають уночі і потребують переночувати до ранку, матиме надалі мінімальну кількість місць.


У Брно центр гуманітарної допомоги у дворі Пражакового палацу, де біженці можуть отримати одяг чи предмети побутового вжитку, працюватиме з червня лише за попереднім бронюванням.

«Останнім часом ситуація дещо змінилася, кількість новоприбулих не збільшується, до нас регулярно приходять наші «постійні» відвідувачі, і їхні потреби також змінюються», — розповіли учасники асоціації «Весна», яка керує центром, на своєму сайті і в соціальних мережах.

Із червня всі відвідувачі, як українці, так і чехи, будуть мати можливість забронювати час відвідування в закладі Šatník («Гардероб») асоціації Vesna і вибрати необхідні речі та речі, які є на даний момент. Асоціація далі приймає матеріальну допомогу від жертводавців у дворі Пражакового палацу по четвергах і неділях із 13:00 до 18:00.

Як потрапити на прийом до педіатра

Більшість біженців із України приїхала в Чехію з дітьми. Тому знайти вільного лікаря, з яким можна спілкуватись зрозумілою мовою, особливо у Празі, — складно, але необхідно. Про досвід молодої українки з дворічним сином та особливості першого прийому у педіатра — в репортажі кореспондентки Чеського радіо Олександри Туранової.

Анастасія з дворічним сином Андрійком сьогодні прийшла на перший прийом до педіатра. Вона розповідає: найскладніше було саме знайти лікаря для дитини, адже фахівця з хорошими відгуками, ще й не дуже далеко від дому, у Празі знайти важко. Більшість педіатрів нових пацієнтів уже не беруть, а українськомовні тим паче, тому знайшли чеського фахівця за порадою знайомої, каже Анастасія.

— Я знайшла в інтернеті номери телефонів педіатрів із Праги. Шукала так, щоб російською чи українською володіли, але у лікарнях поблизу не знайшла жодного вільного фахівця. А цю лікарку мені порадила подруга. І хоч вона і говорить чеською, ми нормально розуміли одна одну за допомогою онлайн перекладача.

Зателефонували до фахівця ще в кінці березня, а перший візит призначили через півтора місяця. Жінка каже: здивувалася, що так довго потрібно чекати, адже у малюка через початок війни було протерміноване щеплення, і в Україні ця процедура відбувається в багато разів швидше.

— Нас попросили відправити копію карти щеплень на пошту лікарю, звісно, ми не мали її з собою, довелось просити нашого педіатра з України відправити нам фотографію. Особливого перекладу не потрібно було, просто усе звірили з календарем щеплень, і все.

Маленького Андрійка на облік взяла лікарка Мартіна Ункцайтерова. Вона пояснює: щодо українських дітей у них чіткі вказівки, і щеплення — один із найважливіших пунктів.

— Ми контролюємо за українським календарем щеплень вакцинацію. Він майже збігається з нашим календарем. Якщо так станеться, що дитина прийде без підтвердження проведених щеплень, то за вказівкою наших епідеміологічних служб ми проведемо дитині щеплення згідно з нашим календарем щеплень. Бо за чеськими законами без вакцинації дитина не може ходити у школу чи садочок.

Мартіна Ункцайтерова каже: вона має вже 20 маленьких українських пацієнтів. Спільну мову знаходить завдяки онлайн-перекладачу і подібності мов.

Процедуру першого візиту лікарка пояснює так:

— Дуже допоможе, якщо батьки під час першого візиту будуть мати копію проведених щеплень із України — це може бути фото чи сканований документ. Головне — визначити, які щеплення дитина вже отримала, а які ні.

Докторка Ункцайтерова теж уже не приймає нових пацієнтів, тому радить шукати фахівця в інтернеті. Наприклад, на сайті www.znamylekar.cz. Тут можна прочитати про лікаря відгуки, записатися на прийом і перевірити, чи працює він з вашою страховою компанією.

Також знайти педіатра можна через неприбуткові організації — такі, як інтеграційний центр. Там працюють інтеркультурні працівники, які можуть навіть супроводити вас до лікаря і допомогти з перекладом.

Про те, як це працює, розповідає Юстіна Яновська — працівниця Інтеграційного центру Праги:

— Найкраще подивитися на наш сайт icpraha.com. Ми маємо навіть українську версію сайту. Треба обрати кнопку «що ми робимо», і там знайдете усний переклад та супровід. Натискаєте — там контакти і список працівників, які вам допоможуть.

Нагадаємо: українці, які отримали тимчасовий захист у Чехії, мають право на такі самі безоплатні послуги в рамках державної програми медичного страхування, як і усі громадяни Чехії. Державне страхування покриває майже всі медичні випадки, а також частково або повністю витрати на ліки.

 Як живеться і працюється артистові в Чехії, коли на Батьківщині війна

Народний артист України Остап Гавриш, як і багато хто з українців, вимушено покинув свою Батьківщину. Визнаний артист є справжнім надбанням української музики та культури. Завдяки допомозі друзів артист зараз перебуває в Чехії, де може нібито спокійно працювати. Але як можна це робити, коли на твоїй Батьківщині йде війна? Про це з Остапом Гавришем розмовляла кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук.

— Наскільки народному артистові України зараз комфортно в Чехії?

— Якщо по правді сказати, то мені комфортно в Чехії, я сюди приїхав на запрошення свого давнього приятеля-чеха, і він ще за місяць до війни сказав: «Приїжджай сюди, бо у вас може бути війна, бо я хочу, щоб ти спокійно творив свою музику, бо ти ще багато українцям повинен написати — багато цікавої, інтересної музики». І тут уже коли це трапилося 24 числа вночі, Мар’яна приїхала з Києва, я не хотів їхати, по правді кажучи, думаю, там перебуду. Але Душан знову дзвонить і каже: «Їдьте, все лишайте і їдьте до мене». І вибору не було, бо я подивився, що Мар’янка така перестрашена дитина, неспокійна онука. І ми вирішили, що їдемо сюди.

— Скільки пісень ви вже написали?

— Я тут маю усі умови для праці, в мене є тут фортепіано, але нема одного — нема спокою, бо ти бачиш, що робиться в Україні. Що цей клятий північний сусід воює з нами і нещадно розправляється з нашими людьми, мирними жителями: насилувати, ображати — такого ще світ не бачив. І тому мені дуже важко, і я лише тут написав чотири твори, які присвячені цим подіям, війни України з цими мародерами, навіть не хочу говорити Росія. Тому що до 1721 року назви Росія не було, то була Московія. А Петро Перший вже взяв у нас вкрав назву так, як всю нашу історію старалися вкрасти. Світ цивілізований, не дурний, ми тут у Чехії бачимо: чехи реагують, і вони вже переконалися, що Росія бреше, бреше і бреше. Як можна на брехні, ти далеко не поїдеш, — але вони обрали цю дорогу. Я впевнений, що Україна переможе. Знаєте, я маю можливість, можу сидіти і грати, можу сидіти цілий день, але руки не можу поставити на фортепіано.

— Це болить душа?

— Страшенно болить. І коли написав два твори на вірші Степана Галябарди, з яким ми написали нашу відому пісню «На Україну повернусь», і тепер я йому кажу «Степане, давай мені ще щось», і він мені дав два тексти, я зробив одразу музику. І ще там на вірші інших поетів, вони мало знані, але я побачив, що є в тому тексті те зерно, та суть, яке необхідно людям.

ключове слово:
  • Новини для українців у Чехії
увімкнути аудіо

Також на цю тему

  • Новини для українців

    Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською