Як уживаються в Маріанських Лазнях вихідці з України і Росії; творчий центр для дітей у Празі

Опинитися в чужій країні, без друзів, родичів та інформації — як це? Ми продовжуємо заповнювати інформаційний вакуум для українців, які шукають порятунку в Чеській Республіці, в подкасті Чеського Радіо — Radio Prague International «Новини для українців у Чехії».

Президент Чехії підписав закон, що зробить суворішими правила надання допомоги і підтримки біженцям

Президент Чехії Мілош Земан підписав зміни до пакету законів, відомого як lex Ukraine і пов’язаного з хвилею біженців із України, які зроблять суворішими правила надання допомоги і підтримки біженцям. Ці зміни набудуть чинності після офіційної публікації в Збірці законів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Як знайти роботу, не знаючи мови

Зокрема, біженці, яким надано безплатне проживання, харчування та елементарні засоби гігієни, більше не отримають гуманітарної допомоги в сумі 5000 крон. Крім того, з другого місяця підтримка буде пов’язана з постійним проживанням у Чехії, що має на меті запобігти так званому туризму за допомогою.

Поправка також регулює, зокрема, медичне страхування біженців. Держава покриватиме медичне страхування біженців, за винятком дітей та людей похилого віку, максимум на 150 днів.

Серед іншого, поправка також чітко забороняє надання тимчасового захисту особам, які мають громадянство країн Європейського союзу.

Понад половина біженців хоче працевлаштуватися в Чехії, і ще більше прагнуть повернутися додому по війні, свідчить дослідження

Майже дві третини українських біженців, які нині живуть у Чехії, мають вищу освіту, і до 52% із них мають намір працевлаштуватися в цій країні. Це випливає з дослідження «Українські біженці в Чеській Республіці», яке здійснила польська організація «Міграційна платформа EWL» і Центр східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Як отримати квиток на концерт українських виконавців; празький театр шукає українських акторів

Автори дослідження зазначили, що більшість біженців, а саме 56%, хочуть повернутися в Україну після війни. Майже кожен четвертий (24%) каже, що хоче залишитися в Чехії надовше — але не назавжди. Навпаки, 20% респондентів мають намір емігрувати далі. Найчастіше вони вказують на такі напрямки, як Німеччина (31%), Словаччина (19%) та Австрія (11%).

І ще один момент: дослідження показало, що до 52% українських біженців, які живуть у Чехії, заявляють про знання англійської мови на комунікативному рівні, а 24% — про знання чеської.

Дослідження також показує, що переважна більшість біженців (аж 94,5%) — жінки, серед яких понад половина — матері з дітьми до 18 років. Автори звіту наголошують, що забезпечення підтримки у сфері психологічної допомоги та вироблення дружніх до них рішень на ринку праці є однією з найбільших проблем у наданні допомоги.

У Чехії працевлаштувалися понад 78 тисяч біженців, переважно матерів

Від початку російського вторгнення в Україну в Чехії почали працювати понад 78 тисяч українських біженців, і переважно це матері. Про це заявив міністр праці та соціальних питань Чехії Маріан Юречка. Менш ніж за два тижні кількість працевлаштованих українських біженців зросла приблизно на вісім тисяч.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Як орендувати в Чехії квартиру і як помилуватися Прагою

Ідеться переважно про низькокваліфіковані роботи. «Це досить часто допоміжні професії, які не потребують високої кваліфікації. Це стосується компаній, які надають послуги прибирання, далі це жінки, які працюють, наприклад, у логістичних центрах чи на складах», — сказав Юречка.

«Ми намагаємося працювати над навчанням їх чеської мови, бо це є запорукою того, щоб ці люди мали можливість використати свою вищу кваліфікацію й освіту», — додав міністр.

За його словами, проблема полягає в тому, що жінки часто вагаються, чи варто взагалі починати вивчати чеську мову. «Вони кажуть нам, що планують повертатися в Україну за кілька тижнів. Вони чекають, як буде розвиватися ситуація — щоб дізнатися, наприклад, чи їхнє місто або село вже розмінували», — сказав Юречка.

Як уживаються в Маріанських Лазнях вихідці з України і Росії

Курортне місто Маріанські Лазні має глибоку історичну традицію — сюди, наприклад, приїздили відпочивати король Англії Едуард VII, німецький антифашист Теодор Лессінґ чи російський письменник Іван Гончаров. Десятиліттями сюди приїздять російськомовні туристи. Але після вторгнення Росії в Україну це місто також прийняло чимало українських біженців. Як усі вони співіснують у місті, дізнавалась редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова.

Аделя Калієва походить із Узбекистану, в Маріанських Лазнях живе вже 20 років і працює менеджером у продовольчому магазині під назвою „Ruský obchod“ («Російський магазин»). Тут можна скуштувати український борщ або пельмені, які готують у цьому закладі. На вхідних дверях магазину висить оголошення: «Керівники цього магазину — громадяни України, просимо не псувати майно, яке перебуває на території Чеської Республіки». Аделя підтверджує, що такий випадок уже стався: на терасі магазину потрощили парасолі.

— Можливо, це було якесь непорозуміння, тому що в нашому магазині, якщо ви бачили, є і російські, і українські товари. Ймовірно, хтось це зробив зі злості — не знаємо. Побачимо. Поліція розбереться. Я людина нейтральна, не стосуюся ні України, ні Росії. Звичайно, це страшна війна, але ні одну, ні другу сторону ми не будемо підтримувати. Це все політика, і політики нехай розберуться. Ми ставимося як до одних, так і до інших — тут є і росіяни, і українці — абсолютно однаково.

— Я помітила, коли заходила до вас минулого разу, що покупців обслуговували дівчата-українки, ви самі робите пельмені.

— Так.

— Розкажіть нам про це в кількох словах.

— Ми готуємо страви і російської, і української кухні. До нас приходять і перші, і другі, відпочивають. В основному, якщо приходять українці, то це біженці. Ті, які були тут, у Маріанських Лазнях, теж приходили. А взагалі, тут багато російськомовних людей, які зазвичай приходять, нормально ставляться до нас.

— Тобто, за вашими, спостереженнями, стосунки між людьми не зіпсувалися?

— Ні. стосунки не зіпсувалися. Я вже рік тут працюю, і як були, так і залишилися нормальні стосунки. У нас на терасі іноді буває компанія українців і компанія росіян. Слава Богу, все спокійно, все нормально.

Алла евакуювалася з України до Чехії й потрапила до Маріанських Лазень. Її син відвідує уроки чеської мови в адаптаційній групі, Алла влаштувалась на роботу. Серед клієнтів готелю, де вона працює, багато російськомовних туристів із Німеччини.

Я поцікавилась, чи є в неї можливість з ними поспілкуватися та чи знаходить жінка з ними спільну мову.

— Ми виїхали з Маріуполя 25 лютого, останнім потягом, який звідти виїжджав. Ми про це ще не знали. Я зараз працюю офіціанткою в «Orea», це підприємство, яке є власником багато ресторацій і готелів. Досить багато я спілкуюсь з цими російськомовними німцями, якщо їх так можна назвати. Вони абсолютно різного віку. Перше, що я можу відмітити, — це те, що практично всі люди з вихованням із Радянського Союзу, які давно виїхали з Росії, які все одно вільно говорять російською, ставляться з великим порозумінням, з великою обережністю та страхом. Тому що вони не є учасниками цих подій, вони переживають такі ж наслідки, що й ми. Їм теж не надали вибору, вони теж не очікували, що це трапиться. Вони з радістю спілкуються російською мовою, але тепер вже з побоюванням.

Творчий центр для дітей у Празі

Як навчитися створювати анімації, комікси, ілюстрації чи графічний дизайн? У Празі українські діти від 3 до 15 років можуть безплатно відвідувати спеціальні воркшопи, які проводять лектори-волонтери. Кошти на розвиток проєкту дав відомий чеський стріт-арт художник Дмитро Прошкін. Як, де й коли проходять ці навчання і хто їх проводить — у репортажі кореспондентки Чеського радіо Олександри Туранової.

— Мене звати Аліса. Мені дуже подобається ходити на заняття. Сьогодні ми робили «йменовки» (значки зі своїми іменами) та комікс.

Це десятирічна Аліса з України, і сьогодні на занятті вона навчалася мистецтву ілюстрації. Ще в березні, через масштабне вторгнення Росії дівчинка з матір’ю і братом переїхала в Чехію. Тут вона знайшла прихисток і нове хобі — малювати.

На базі креативного центру «Взлетна» (Vzletna, www.vzletna.cz), що у Празі-7, четвертий місяць поспіль відбуваються воркшопи для дітей різного віку. Проводять їх із десяток творчих лекторів, яких об’єднує бажання допомогти.

Одна з таких — Ганна Ковтун. Дівчина розповідає: ідея так швидко знайшла підтримку серед інших художників, що викладачів було навіть більше, ніж потрібно.

— Я написала пост у соцмережах, і відгукнулося так багато охочих. Це були і українці, і росіяни, і білоруси, і чехи. Дуже мило, що чехи писали, що хочуть допомагати попри те, що не знають мову. Потім я обрала десятьох, і ми почали працювати.

Наразі Ганна веде дві групи: для малюків 3—6 років, із якими вони роблять аплікації, малюють і розвивають творче бачення, і для дітей віком від 6 до 10. З останніми опановують мистецтво ілюстрації.

Головні організатори цих воркшопів, Клара і Ева, для кращої адаптації малечі у Чехії зробили групи українських і чеських дітей в один і той самий час. Дівчата переконані: це прискорить вивчення дітьми мови і допоможе знайти нових друзів.

Щоб приділити увагу кожному учню, у групах до десяти юних художників. Тому, наголошує Ганна, важливо встигнути записатись на воркшоп, який цікавить.

— Місця на усі воркшопи дуже швидко заповнюються, на курси можна записатися протягом усього літа. У нас є і онлайн-запис, можна і подзвонити мені, якщо є якісь додаткові запитання. По понеділках два заняття веду я, по середах ми з дівчатами проводимо заняття з коміксами, раз на місяць дівчинка Марина проводить анімацію в неділю. А одна чешка Іва веде заняття, які називаються «креативний скаут». Вони тривають шість годин, діти з мамами гуляють на вулиці, творять і надихаються природою. Є українськомовний перекладач, але чеський лектор — це хороша можливість швидше опанувати чеську мову.

Проєкт донедавна був повністю благодійним, лише минулого місяця з’явились перші спонсорські кошти на розвиток. Пожертвував їх відомий у Чехії стріт-арт художник Дмитро Прошкін. Він намалював на одній із празьких стін графіті, де дівчинка під українським прапором ховає іграшки, які символізують різні країни світу. Митець роздрукував фото цієї роботи зі своїм підписом і виручив 250 тисяч крон, із яких половину суми передав креативному центрові «Взлетна».

https://www.facebook.com/Chemisgraffiti/

Наразі для всіх українських дітей від 3 до 15 років заняття з 5 художніх напрямків у цьому центрі безплатні. Дізнатися про вільні місця в групах і записатися можна за номером телефону [phone].

https://www.vzletna.cz/dilny