Ян Маріан: Головне — підтримка України і санкції. Росія не готова говорити про мир, вона хоче війни
Мирна конференція щодо України в Швейцарії стала однією з головних політичних подій останнього часу. Чехія брала в ній участь на рівні президента країни і Міністерства закордонних справ. Росія, яка розв’язала війну проти України, запрошення на цю конференцію не отримала.
Заступник голови МЗС Чехії Ян Маріан, який був учасником саміту, відповів на запитання російської служби Radio Prague International.
— Напередодні мирної конференції Володимир Путін намагався перехопити ініціативу, оголосивши своє бачення «мирного врегулювання конфлікту». Його вимоги передбачають відмову України від окупованих і ще не окупованих територій, відмову від вступу до НАТО, скорочення до мінімуму війська і ще багато чого. Голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн прокоментувала заяву фактичного російського керівника словами: «Жодна країна в історії не погодилася б на такі обурливі умови». Як до путінської пропозиції поставилися учасники конференції в швейцарському Бюрґенштоці? Чи був хоч хтось готовий її серйозно обговорювати?
— У Швейцарії ми цієї заяви не розглядали. Всі, хто порушував цю тему, казали, що «це не план, а вимога капітуляції, і немає ніякого сенсу його обговорювати». Ми чудово пам’ятаємо мінські домовленості. Дуже важливо усвідомлювати, що в російській позиції не настало ніяких змін. Зараз мир із Росією обговорювати не можна, бо Росія цього не хоче. Росія хоче війни. В цьому плані ми підтримуємо ініціативу України, її мирний план, і саміт у Швейцарії — це лише початок цього процесу. Звичайно, зараз ми не знаємо, коли і чим усе це закінчиться, бо наразі умов для мирних переговорів немає.
— Існує мирний план українського президента Володимира Зеленського. У Швейцарії обговорювали кілька окремих позицій цього проєкту. Забезпечення незалежності і територіальної цілісності будь-якої держави, включно з Україною. Ядерна безпека — необхідність повернення Запорізької АЕС під контроль України. Забезпечення обміну полоненими за принципом «всіх на всіх», повернення депортованих до Росії українських дітей і всіх незаконно вивезених мирних громадян. Іще однією темою обговорення було забезпечення продовольчої безпеки в сенсі вільного торговельного судноплавства, включно з доступом до портів на Чорному й Азовському морях. Чи висував хтось на мирній конференції «третій варіант», що відрізнявся б і від путінського «віддайте мені все», і від ідеального — російські війська негайно виходять із України, Росія віддає все вкрадене і компенсує все зруйноване?
— Тим часом ні. Зараз ми працюємо за планом президента Володимира Зеленського, це основа. Звичайно, ми чудово розуміємо, що деякі держави мають інший підхід до російсько-українського конфлікту. Вони не сприймають те, що відбувається, російську агресію як «свою війну». Але вони помічають вплив цього конфлікту — на продовольчу безпеку, на міжнародну торгівлю, — і в цьому плані ми будемо працювати з усіма, хто хоче ці теми обговорювати. Ми маємо намір пояснювати нашу позицію і слухати думку наших партнерів — Китаю, Бразилії та інших країн. І ми будемо обговорювати з ними ці проблеми.
— За результатами швейцарської мирної конференції щодо України було підписане комюніке, яке підтримала більшість країн-учасниць, але під документом немає підписів Саудівської Аравії, Таїланду, Індії, Мексики, ПАР, Бразилії, ОАЕ. Чи існують якісь механізми, здатні допомогти розширити перелік держав, які хочуть миру і прагнуть припинення війни? І чому низка країн не підписала запропонований документ? Чи причина в іншому погляді на російсько-українську війну, а чи позначається та чи інша залежність від Росії?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
— По-перше, дуже важливо, що ці країни взяли участь у мирній конференції. По-друге, вони, мабуть, мають різні підходи до проблеми, вони керуються різними мотивами, включно з власними інтересами у відносинах із Росією. Ми будемо з ними про це говорити. І, звичайно ж, ми розуміємо, що іноді вони мають іншу позицію, бо вони навіть у цей момент, за нинішніх умов, хочуть усе-таки братися, припустімо, за гуманітарні питання — діти, військовополонені. Тобто вони намагаються свою позицію якось збалансувати, і ми це розуміємо.
— Комюніке оприлюднене, підбито певний підсумок мирної конференції. Але Росія в ООН блокує абсолютно все, що їй не до вподоби, Запорізька АЕС, про яку теж ішлося на конференції, далі перебуває в руках російських військ. Яким інструментом можна скористатися, щоб апелювати до Росії? Можливо, буде зроблена якась спроба звернутися безпосередньо до агресора? Умовлянь було вже багато, але поки що ми стоїмо на одному й тому ж місці. Тривають воєнні дії, триває смерть…
— Думаю, ще зарано говорити про те, як і коли ми будемо обговорювати це з Росією. Для чеської дипломатії в цьому питанні нічого не змінюється. Ми чудово розуміємо, що зараз основа всього — конкретна підтримка України в воєнному плані і європейські санкції. Я думаю, що поки що Росія говорити про мир не готова. Ось, наприклад, озвучена пропозиція Путіна — це ж не мирний план, а вимога капітуляції. Тобто зараз головним є підтримка України в межах ЄС, НАТО, підтримка вступу України в ЄС, підтримка співпраці з Північноатлантичним союзом. І, звичайно, в цей момент дуже важливим аспектом є ППО і боєприпаси — це те, що може вплинути на ситуацію загалом і на Росію.
— Чехія зробила велетенський крок, який усі високо оцінили, — це ініціатива закупівлі боєприпасів для України поза межами ЄС. Як цей план реалізується, розвивається? Чи достатньо коштів?
— Я не можу і не буду говорити про деталі, але процес пішов. Є обіцянки, є конкретні пропозиції фінансової підтримки. Ми говоримо, по-перше, про те, що якщо буде фінансова підтримка, то ми готові не лише зараз здійснювати цю роботу, а й продовжити її в майбутньому. По-друге, ми готові реалізовувати ініціативу закупівлі боєприпасів протягом тривалого терміну. Якщо Росія думає, що через рік ми вже такої підтримки чи єдності не матимемо, то вона помиляється.
— Антиросійські санкції, за вашою оцінкою, працюють? До якої міри вони ефективні? Росія протягом усього цього часу твердить, що санкції її лише зміцнюють. Багато аналітиків каже, що санкції взагалі-то впливають, але Росія загалом має досить серйозний запас міцності з цього огляду.
— Тому я й говорю про довготривалу підтримку і готовність Євросоюзу продовжувати цю політику, включно з санкціями. Воєнна економіка Росії, звичайно, поки що здатна впоратися, але санкції, наскільки ми розуміємо, все-таки в деяких галузях впливають на становище Росії — у сфері військового виробництва, випуску військової техніки, військових високих технологій. У цих галузях антиросійські санкції діють. Треба й далі працювати в цьому напрямку разом із нашими партнерами. Ми знаємо, що є намагання обходити санкції через інші держави, але ми дуже активно над цим працюємо і на чеському рівні, і на рівні ЄС. Усе, що треба, ми контролюємо.
