Українські старшокласники облаштовуються в чеських середніх школах

Студенти чеських середніх шкіл скоро підуть на канікули. Які в них враження за перші пів року навчання та як проходить інтеграція українських студентів до чеських колективів, з’ясовувала редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова. Українки-першокурсниці Школи готельного бізнесу та менеджменту в західночеському місті Маріанські Лазні, школи з доброю репутацією, навчанням задоволені, але признаються, що до чеського колективу важко вписатися.

— Мене звуть Анна, мені 15 років.

— Минулого року ви вступили до середньої школи. Як вам подобається навчання, чи ви задоволені якістю навчання?

— Звичайно, в мене є деякі сумніви. Але загалом я рада, що вступила до Школи готельного бізнесу в Маріанських Лазнях. Мені тут подобається.

— Якщо порівняти з якістю навчання в Україні, наприклад, навчання іноземним мовам, вам подобається? У вас тут є вибір. Англійська…

— Німецька, французька. Тут я обирала професію з менеджменту і туризму.

— Це нове для вас середовище, чеську мову ви вивчали в основній школі, в 9-му класі. Вам вистачає цих знань, щоб розуміти, що відбувається на уроках, відповідати чеською мовою і взагалі відчувати себе конкурентно спроможною у порівнянні з чеськими учнями?

— Так, звичайно, мені достатньо цих знань.

— Мене звати Влада, мені 15 років. Я приїхала з міста Кривий Ріг Дніпропетровської області.

— У вас був дуже гарний атестат і ви могли обирати школу після закінчення основної школи.

— Так, і я вибрала школу в Маріанських Лазнях. Тут насправді не дуже великий вибір. Тут є тільки гімназія, Академія бізнесу та Школа готельного бізнесу. Я вибрала Школу готельного бізнесу, тому що близько до мого дому, щоб не витрачати час на дорогу, не їздити нікуди. Я вважаю, що готельний бізнес популярний серед молоді, часто можна працювати за цією професією.

— А якби ви вступили до гімназії? Чи ви не розглядали таку можливість?

— Я розглядала таку можливість тому, що я хотіла вступати до вищого медичного навчального закладу в Празі. Через велику конкуренцію з чехами та українцями було важко набрати необхідну кількість балів.

— Тому ви зупинилися на цій професії. Як вас зустрів чеський колектив учнів?

— Ми потрапили до класу з тринадцятьма учнями, всі дівчата. І вони до нас ставляться трохи упереджено, немає від них ніякої ініціативи, щоб подружитися, комунікувати. Вони зовсім цього не хочуть.

— Булінгу з їхньої сторони немає?

— Булінгу немає, але часто бувають якісь насмішки, тому що ми, звичайно, маємо недосконалу вимову, коли читаємо тексти або вірші. Вони нас можуть якось перекривляти, або смішки по класу. Але ми намагаємось не звертати на це увагу, тому що розуміємо: буває.

— Але загалом стосовно рівня навчання: ви задоволені?

— Я задоволена рівнем навчання, тут дуже хороші вчителі, видно, що вони відповідально підходять до своїх предметів.