Українська молодь у чеській школі: погано інтегрується, замість освіти йде на дешеву роботу
Чимало українських учнів основних шкіл усе чекають, коли зможуть повернутися додому. А старші не йдуть продовжувати освіту до середніх шкіл, а стають найдешевшою робочою силою.
Частина українських школярів відмовляється вчитися чеською й інтегруватися в чеських школах, бо сподівається, що скоро повернеться до України. А дехто через війну має «алергію» на російську мову, через що виникають сварки між українськомовними і російськомовними українськими дітьми, каже шкільна психологиня празької основної школи «Метеоролоґіцка» Андріана Червена, яку цитує інтернет-видання Novinky.cz.
За даними Міністерства освіти Чехії, в чеських основних школах (1—9-й класи) вчиться 37 099 дітей-біженців із України. А за даними Міністерства внутрішніх справ, у Чехії є 47 890 українських дітей із тимчасовим захистом шкільного віку — від 6 до 15 років. Таким чином, поза межами чеської освітньої системи — а навчання в основних школах у Чехії обов’язкове для всіх — залишається майже чверть біженців шкільного віку.
За словами психологині Андріани Червеної, яка сама приїхала до Чехії з України десять років тому, найбільшу проблему становить інтеграція в колектив: «Часто ми чуємо від українських дітей: ми тут ненадовго». Їй лишається лише переконувати, що навіть у разі повернення до України знання чеської мови буде вигодою і може дати можливість після закінчення школи продовжити навчання за кордоном.
Нова мова, цькування, сирени…
На інші проблеми українських дітей звертає увагу Крістина Тітерова з неприбуткової організації Meta, яка, серед іншого, намагається підтримувати українців у навчанні. Одна з них — провал в успішності: з одного боку, через навчання новою для учнів мовою, з іншого — через різницю між українською школою й чеською, яка більш інтерактивна. І діти, та й батьки, відчувають розчарування через низькі оцінки.
Іще одна проблема, на яку звертає увагу Тітерова, — цькування. За її словами, точної статистики не існує, але цькування українських дітей відносно часте. І трапляються й ситуації, коли агресором стає саме дитина з України — таким чином вона збиває свій стрес.
У деяких випадках агресія деяких українських дітей звертається проти російськомовних — які теж можуть бути українцями, звертає увагу Червена на цей парадокс. «Ми вчимо їх, що не обов’язково всі мусять бути друзями, але всі мали б спілкуватися між собою і добре, по-людськи ставитися одне до одного», — каже вона.
Крістина Тітерова згадує й про те, як новоприбулі українські діти реагують на звук сирен — у Чехії система сповіщення цивільної оборони перевіряється опівдні кожної першої середи місяця, а діти з України згадують про війну, повітряні тривоги й обстріли. За її словами, діти звертаються до психолога, коли вже опиняються в кризі, а це надто пізно.
Фахівчиня розповідає, що її організація створила інтернет-портал «До школи разом», де є поради на різні випадки — і чеською, і українською мовами, — а також інформаційні картки чеського Національного інституту психічного здоров’я.
Проблем із мовою й інтеграцією зазнають і старші українські школярі — ті, які закінчують чеську основну школу. До середніх шкіл вступає лише приблизно чверть із них — решта, як звертають увагу фахівці, стає ціллю для агентств працевлаштування, які дадуть хіба що некваліфіковану й низько оплачувану роботу.
«Це велика слабкість загалом успішної інтеграції», — каже про ситуацію з юними українцями віку середньої школи директор Організації допомоги біженцям Мартін Розумек, якого цитує видання Novinky.cz. За його словами, українці, які не вчаться в Чехії в середній школі, часто заробляють у «бригадах», тобто на тимчасових робочих місцях, чи знаходять роботу як найдешевша робоча сила — «і таких випадків ми знаємо багато».
Він звернув увагу, що українські старшокласники, від яких закон уже не вимагає ходити до чеської школи, часто вчаться онлайн у школах українських. Але виникає питання, чи зможуть вони з цією українськомовною освітою знайти собі місце на чеському ринку праці.
«Ми намагаємося їх переконати, щоб вони спробували вступити до чеської системи, хай хоча б оберуть практичну професійну спеціалізацію негімназійного типу чи підуть до школи поза межами Праги. Адже легше вступити до школи в Пржибрамі, ніж у Празі», — каже Розумек.
Вступити до середньої школи в Чехії непросто. Іноземцю особливо
Міністерство внутрішніх справ Чехії реєструє 20 330 українських хлопців і дівчат із тимчасовим захистом віком від 15 до 18 років, що є найчастіший вік учнів середньої школи. А за статистикою Міністерства освіти, в чеських середніх школах вчиться 5346 біженців із України.
Одна з великих перешкод для вступу до середньої школи, куди в Чехії треба складати вступні іспити, — звісно, чеська мова. Вступників-іноземців можуть звільнити від екзамену з чеської мови, але на них усе одно чекає співбесіда.
І, як звертає увагу Ян Гейнріх зі згаданої неприбуткової організації Meta, немає чітких вимог щодо того, який вигляд повинна була б мати співбесіда. «На жаль, низка шкіл проводить її так, щоб іноземці до них не дісталися, якщо не будуть знати чеську досконало. Часто вони не лише перевіряють базове розуміння, а додають до співбесіди й інші елементи, наприклад, диктант чи визначення частин мови», — каже фахівець. Він вважає, що вигляд і зміст співбесіди має бути встановлений точно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
А є ще й інші проблеми: «Через те, що від іспиту з чеської звільняють, набрані вступником бали залежать від математики. І якщо людина талановита в чомусь іншому, ніж саме математика, то, вважай, їй не пощастило».
Гейнріх позитивно оцінює додаткову мовну підготовку, на яку мають право новоприбулі українці. Але пропонують таку підготовку не всі школи. А ще родинам біженців, часто в Чехії неповним, нерідко не вистачає грошей на життя, тож молоді нерідко доводиться замість освіти обирати заробітки.
Цьогорічна статистика вступних іспитів до середніх шкіл дає зрозуміти, що українцям при вступі доводиться непросто: досить подивитися на успішність вступників, звільнених від іспиту з чеської, навіть розуміючи, що вона стосується не лише українців, а всіх вступників-іноземців. Ця статистика тривожна, пишуть Novinky.cz.
«Ми зареєстрували 3004 випадки, коли вступники були звільнені від іспиту з чеської. З них було прийнято 1910 вступників», — повідомив Мірослав Крейчий, директор організації CERMAT, створеної Міністерством освіти Чехії, зокрема, для організації й оцінювання єдиних вступних іспитів до середніх шкіл. Пересічна успішність усіх вступників у першому колі іспитів склала 94 відсотки; серед вступників, яких звільнили від чеської, вона була лише 63 відсотки.
