Новини

«Нічні удари по низці культурних об’єктів, включно з Києво-Печерською Лаврою, викривають чистий відчай і варварство Росії, яка цілеспрямовано нищить те, чого не зможе ніколи мати», — заявив Петр Павел у соцмережі ікс, коментуючи російські удари по Україні в ніч на понеділок.

Він висловив щире співчуття родинам жертв.

«Україна нині потребує нашої підтримки, включно з запровадженням подальших санкцій на Росію», — додав президент.

Один із російських ударів був спрямований по Успенському собору Києво-Печерської лаври, що є об’єктом світової культурної спадщини ЮНЕСКО під особливим захистом. Іще один удар був завданий по сусідньому з Лаврою музейному закладові «Музейний арсенал». Ніяких потенційно військових цілей поруч немає.

Також у Києві прямим влучанням була знищена унікальна колекція костюмів Національної кіностудії імені Олександра Довженка.

Крім того, цієї ночі об’єктом російських ударів став Будинок органної і камерної музики в Дніпрі, що працює в Свято-Миколаївському храмі ПЦУ; в ньому пошкоджений орган. Під вечір у неділю російський удар також уразив Харківський художній музей.

Станом на день у понеділок відомо про 11 загиблих і 53 поранених унаслідок російського удару.

Як сказав у неділю в ефірі телеканалу Prima Томіо Окамура, який нині також є головою нижньої Палати депутатів парламенту, якби це залежало тільки від нього, він скасував би тимчасовий захист для українців негайно.

«Їх тут надто багато, і громадяни скаржаться», — сказав він. І додав, що українські біженці муситимуть залишити Чехію найпізніше після закінчення війни Росії проти України. При цьому інші провідні політичні партії Чехії, серед них і інші дві зі складу нинішньої урядової коаліції, вважають, що без українців у Чехії буде неможливо обійтися в таких галузях, як будівництво, охорона здоров’я чи соціальні послуги.

Слова Окамури про «закінчення українців» назвав безглуздям інший учасник теледискусії, голова нині опозиційної партії ODS Мартін Купка. «Ви лише доводите, що коли вас називають комерційним фашистом, то це правда», — сказав Купка Окамурі. Він також нагадав, що майже 400 тисяч українських біженців, серед іншого, забезпечують Чехії виняток із Міграційного пакту ЄС про перерозподіл мігрантів: завдяки великій кількості прийнятих українців Чехія не мусить ні приймати мігрантів із тих країн ЄС, куди вони прибувають у великих кількостях, ні робити грошові внески солідарності на допомогу цим країнам.

При цьому Купка припустив, що його партія ODS може підтримати деякі пункти планованого коаліцією закону, що мав би зробити суворішими умови перебування в Чехії осіб із тимчасовим захистом. За його словами, йдеться про пункти щодо більшого контролю за виплатами гуманітарної допомоги чи про реєстрацію автомашин біженців із України.

А на твердження Окамури, що українці зловживають соціальною допомогою, Купка відповів, що, навіть за даними уряду, таких випадків були лічені десятки, а з 400 тисяч біженців у Чехії 175 тисяч працюють, із решти ж значна більшість — діти.

Тепер ця котва вагою понад 6,5 тонн буде встановлена на модернізованій центральній площі імені Т. Ґ. Масарика в цьому місті, повідомило в суботу інтернет-видання Novinky.cz.

Судно, назване на честь міста в Моравськосилезькому краї, належало до чехословацького, а потім чеського морського торговельного флоту — попри те, що країна не має виходів до моря.

Останні три десятки років судно, списане з морської служби і продане до Нідерландів, було там перевантажувальним пунктом, а останнім часом мало піти на утилізацію. Чеські волонтери влаштували акцію «порятунку» корабля. Тепер деякі його частини стануть експонатами Морського музею в селі Велетові Середньочеського краю.

Котву з судна Třinec замовило собі однойменне місто. Але її ще довелося пошукати: нідерландська фірма, переробляючи судно на перевантажувальний пункт, зняла з нього все непотрібне для неї, в тому числі й котву. За словами керівника Морського музею Мартіна Беднаржа, її шукали буквально по всій Європі, а знайшли зовсім поруч із судном, на складі в порту Роттердам.

Тепер котву очистять і, можливо, додатково пофарбують. Урочисте відкриття її після встановлення на площі планується на вересень.

Місто отримало і ще деякі артефакти з судна — прапор Чехословацького морського пароплавства, який свого часу був на ньому, чи посвідчення судна про придатність до мореплавства.

У церемонії з цієї нагоди взяли участь на виробництві в селищі Богуміл, що є частиною громади Євани, прем’єр-міністр Андрей Бабіш, міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек і міністр охорони здоров’я Адам Войтех (усі ANO).

Завод належить до міжнародної мережі виробничих потужностей данської компанії Novo Nordisk, яка інвестувала в нього 8 мільярдів крон.

Фактично він уже працює у випробувальному режимі, на заводі працевлаштовано близько 300 осіб. Після закінчення випробувань він почне виготовляти допоміжні протеїни, необхідні для виробництва ліків від діабету і надваги.

Завод для виробництва ліків у селищі Богуміл має більш ніж столітню традицію. Раніше там працювали, наприклад, фірми Sevac чи Baxter. Нинішній власник, данська фірма Novo Nordisk, купив його в американської компанії Novavax, яка виробляла на ньому складові своєї вакцини від ковіду, наприкінці 2024 року за 4,8 мільярда крон, іще 3,5 мільярди вклав у його модернізацію.