Пошук школи в Чехії: з якими викликами стикаються українські біженці

Питання навчання українських дітей у чеських школах залишається актуальним. Особливо тепер, коли стало відомо, що без довідки про навчання дитина та її батьки не зможуть перейти на спеціальний дозвіл на довготривале перебування в Чехії. А який досвід мають батьки з пошуком навчального закладу? І що робити батькам, коли вони отримують відмову?

Близько 37 тисяч українських дітей навчається в чеських основних школах (základní škola) станом на кінець квітня цього року, згідно з даними Міністерства освіти Чехії. Проте проблема знайти та записати дитину до школи залишається, особливо для тих біженців, які тільки приїхали до Чехії. Водночас батьки дітей-іноземців зобов’язані забезпечити дитині навчання в основній школі в Чехії. На практиці місць у школах критично не вистачає, особливо в Празі, де проживає найбільше біженців.

Катерина Дуран, координаторка інфоцентру Українського центру Nusle, розповіла, що від початку цього року й донині до організації звернулося близько двохсот біженців щодо пошуку школи.

«Якщо це перший запис, то у нас є списки школи, бо в Празі обов’язково відвідувати школу відповідно до місця проживання. Ми можемо допомогти скласти заяву, пояснити, як її відправити у школу або віднести в школу, пояснюємо: якщо вам нададуть відмову, то це неприємно, але, скоріше за все, може статись, бо дуже велика проблема зі школами. Прага переповнена людьми, і дуже мало місць в школі, — якщо у людей є відмови, пояснюємо, куди їм треба звертатися надалі. Багато батьків приходять і кажуть, що ми ходили в школу й нам сказали: місць нема, — але ж сказали «місць нема» — це не зовсім відповідь, яка забезпечить їх від проблем у майбутньому».

Катерина також розповіла, що певні міські частини (райони) Праги звертаються до батьків, які під час продовження віз тимчасового захисту вказали, що діти не відвідують школи. Вони перепитують, чому діти не навчаються, бо, згідно з законом, відвідування школи обов’язкове після трьох місяців перебування на території Чехії. У Центрі Nusle пояснюють, що необхідно отримати саме письмову відмову.

Лариса розповіла, що приїхала з донькою до Брна у січні 2023 року. Завдяки чатам у соціальній мережі «Телеґрам» жінка дізналася, як та де шукати школу.

«Спочатку у нас було тимчасове житло, але я вирішила одразу шукати школу, щоби не втрачати час. Знайшла в інтернеті список шкіл, де я б могла подивитися, яка школа відноситься до нас за адресою. Знайшла на сайт школи, написала лист на адресу й отримала відповідь, що можу прийти на зустріч із заступником директора. Потім я прийшла на зустріч, пояснила, що ми приїхали, маємо візи захисту, дитині треба продовжувати навчання тут. Вони уточнили, чи знає дитина мову, вона, відповідно, нічого не знала. Сказали, що є місця, і взяли доньку відразу в третій клас».

Також школа надала репетитора з чеської мови для дочки Лариси, вони займалися увесь рік. Так, у дівчинки всі оцінки відмінні — за чеською шкалою «одиниці», тільки з чеської мови «двійка», каже Лариса.

«Загалом діти її зустріли добре, ставляться добре, товаришують, ставлення в школі також хороше. Рівень освіти мене задовольняє, мені подобається, що тут багато різного інтерактиву на уроках».

Складно потрапити саме в територіальну школу

Перед батьками також постає проблема потрапити саме в так звану територіальну школу (spadová škola), що розташована поблизу місця проживання. Адже в Чехії заклади освіти зобов’язані забезпечити приймання всіх учнів, що зареєстровані на території, віднесеної до цього закладу (spadový obvod), але можуть відмовляти «стороннім», якщо місць бракує. Та прибуття хвилі біженців призвело до того, що чимало шкіл на практиці не здатні прийняти і всіх зареєстрованих «своїх».

Про історію запису дочки до першого класу цього року розповіла Ксенія Захарова.

«Я отримала офіційну відповідь, що набирається лише один клас, і я повинна звернутися в ту школу, яка самого початку повномасштабного вторгнення приймала українців. Не бачу поки жодної дискримінації щодо вступних випробувань. Усе було дуже цивілізовано, подивимось, що буде далі».

Що робити, коли прийшла відмова?

Анастасія Агаркова, яка сама біженка, а тепер студентка Карлового університету в Празі, працює на інформаційній лінії Міністерства освіти Чехії. Вона розповіла, що робити батькам, які отримують відмови.

«Узагалі алгоритм дій такий: якщо ви не знаєте вашу територіальну школу, треба звернутися, якщо це Прага, то в адміністрацію міського району (úřad městské části; така ж ситуація і в Брні), якщо менше місто, то в міську адміністрацію (městský úřad, у селах obecní úřad). Зазвичай в кожній адміністрації є odbor školství, тобто шкільний відділ. Потрібно написати туди й вказати адресу, вік дитини, й запитати, яка в мене територіальна школа. Писати треба чеською, але завжди можна або звернутися особисто, або написати електронною поштою. Це їхній обов’язок — відповісти та надати адресу територіальної школи. Ця школа повинна записати дитину. Єдина причина, чому можуть не записати, — тому що там немає місць. На жаль, це дуже зараз поширена проблема у Празі та в інших великих містах Чехії».

Анастасія наголошує: якщо школа не взяла дитину, потрібно отримати офіційно відмову — наприклад, такий документ можуть надіслати поштою або вручити особисто в школі. Таке підтвердження відмови служить як доказ для Міносвіти, що батьки намагалися знайти навчальний заклад.

Згідно з законом Lex Ukrajina 6, директор школи має повідомити засновника школи (як правило, це районна в місті адміністрація або міська/сільська адміністрація) про те, що є дитина, для якої не знайшлося місця в школі, тому потрібно знайти школу. Тоді районна чи міська адміністрація починає займатися пошуком місця для дитини в іншій школі.

Батькам не заборонено шукати місце самостійно. Проте інші школи не зобов’язані приймати дитину. Якщо довго не вдається знайти навчальний заклад, потрібно продовжувати комунікацію із районною чи міською адміністрацією, запитувати, чи вдалося знайти школу для дитини та як триває процес пошуку.

Наталія почала шукати синові школу, як тільки вони приїхали в Чехію — наприкінці 2022 року. За цей період не вдалося знайти прийнятний варіант, і син поки що перебуває в адаптаційній школі. Причина відмови завжди однакова: місць немає і немає квот для українців.

«Ми обійшли п’ять чи шість шкіл поблизу місця проживання. Ніде не було місць. В останній школі нам сказали, що так не шукають, треба написати в odbor školství та пояснити свою ситуацію. Я написала, вони мені дали список електронних адрес всіх шкіл. Написала листа на всі ці адреси, всі школи, крім однієї, написали, що місць немає. Відповіла наша територіальна школа, до якої ми найперше звернулися. Але щось синові там не дуже сподобалось. Потім ми їздили на деякий час в Україну і забрали звідти документи. Коли ми почали шукати школу в Празі-3, ми вже пішли в одну школу, й нам сказали, що місць немає і квот для українських дітей також немає. Досі шукаємо школу. Я писала в odbor školství. Вони відповіли, що в усіх школах місць немає, ситуація складна, і очікують, що ще приїдуть біженці з України, тому спочатку потрібно шукати місце в школі, а потім житло й роботу поблизу».

Куди звертатися по допомогу?

По допомогу з пошуком школи українці можуть звертатися в такі організації, як у Празі Український центр Nusle, Громадський центр «Світло», Integrační centrum Praha, META чи InBáze.

Анастасія Агаркова також поділилися джерелами, де українці можуть дізнатися більше про освіту в Чехії.

«По-перше, у нас є гаряча лінія — 234 812 345. Також у нас є електронна пошта — [email protected]. І у нас є додатково телеґрам-канал. На всіх ресурсах ми відповідаємо українською. Також у нас є сайт edu.cz. Це сайт Міністерства освіти Чехії, але там є підсекція для українців, де є матеріали українською мовою. Ми нещодавно зробили список питань, які нам ставлять найчастіше, й там можна знайти відповіді, як діяти та взагалі з чого складається система освіти Чехії».

2024 року 320 тисяч біженців із України продовжили тимчасовий захист, серед них 26% — це діти до 18 років. Згідно з чеським законодавством, діти в Чехії зобов’язані відвідувати дошкільну групу дитсадка та навчання в основній школі з 1 до 9-го класу. Водночас, за інформацією некомерційної організації META, станом на квітень цього року близько 14 тисяч українських дітей, які зобов’язані здобувати освіту, тобто майже чверть цих дітей, не відвідували школу.