Трудова експлуатація, кіберцькування… Жертвами часто стають українські біженці
Системні недоліки в захисті трудових прав, у першу чергу щодо українців із тимчасовим захистом, чи ненависть в інтернеті, головною ціллю якої є українці — про це йдеться в останніх дослідженнях у Чехії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Образи, лайка, приниження чи висміювання, спрямоване проти деяких груп осіб, зокрема українців, чи проти окремих осіб поширені в чеському онлайн-просторі настільки, що з ними щотижня зустрічається половина молоді в Чехії. І словами це не обмежується — зростає й кількість фізичних нападів на українців, звертає увагу організація In Iustitia, яка допомагає жертвам насильства з мотивів упередженості. Саме ця організація разом із компанією T-Mobile замовила опитування молоді в Чехії на цю тему соціологічному агентству Ipsos, повідомили агентство ČTK й інтернет-видання Novinky.cz.
У дослідженні взяли участь 816 осіб віком від 11 до 21 року, причому це були не тільки чехи. Майже чверть респондентів відібрали з певних меншин, зокрема й серед українців у Чехії.
«Величезна більшість дітей і молоді, а саме 94 відсотки, заявила, що за останній рік бачила в інтернеті прояви ненависті. Половина до того ж вказала, що бачить їх принаймні раз на тиждень, а чи й частіше. Це вказує, що вплив ненависті, якого зазнали респонденти, справді дуже сильний», — сказав Міхал Корманяк із агентства Ipsos. А дві третини опитаних заявили, що самі почувалися жертвами кіберцькування.
Головні жертви — українці
За даними дослідження, напади, як правило, спрямовані проти різноманітних меншин чи їхніх представників: проти людей іншої національності, меншинної сексуальної орієнтації чи осіб із інвалідністю. При цьому зазвичай повторюються поширені упередження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Найчастіше такі напади спрямовані саме проти українців. На ненависні прояви щодо них протягом останнього року звернула увагу половина респондентів. Поширені також напади проти біженців і мігрантів загалом. На другому місці після українців жертвами кіберцькування стають представники групи ЛГБТ+.
«Кіберцькування поширене до такої міри, що респонденти вже й не вважають його за кіберцькування», — каже аналітик агентства Ipsos Міхал Корманяк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Дослідження засвідчує, що упередженість щодо меншин — елемент щоденного життя в Чехії», — констатує й директорка організації In Iustitia Клара Калібова. При цьому вона звернула увагу, що дослідження до певної міри обмежене — воно не відобразило реальної кількості українців чи, наприклад, ромів у Чехії. «Можна з певністю сказати, що кількість тих, хто зустрічався з проявами ненависті в інтернеті, в реальності ще вища», — вважає вона.
Більшає й фізичного насильства
При цьому Калібова звертає увагу: ненависть не залишається лише в інтернеті — вона виливається і в офлайн-світ. «На групі українців ми бачимо пряму залежність між громадською думкою, посиленою соцмережами, і фізичним насильством. Наразі серед наших клієнтів чверть — це люди, що походять саме з України. Вони зазнають цілої низки різноманітних фізичних нападів — в інших груп ми цього так часто не бачимо. При цьому йдеться і про напади на малих дітей, розглядали ми і напад на підлітка», — розповіла Калібова, організація якої допомагає жертвам насильства з мотивів упередженості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
За її словами, дехто в Чехії переконаний, що українці в Чехії перебувають безпідставно, що вони обтяжують чеську економіку. Такі люди вважають українців за причину свого власного неуспіху і мають відчуття, що саме через українців зменшується їхній життєвий комфорт, каже Калібова.
При цьому мова ненависті поширюється серед усіх верств чеського суспільства, і серед дітей. І зростання агресії, словесної й фізичної, справді масове.
Нечесне працевлаштування
Тим часом некомерційна організація «Людина в скруті» (Člověk v tísni) проаналізувала зловживання в галузі трудового права — і з’ясувала, що саме люди з тимчасовим захистом із України стають найчастішими жертвами. З досвіду цієї й інших аналогічних організацій випливає, що біженці з України належать на ринку праці в Чехії до вразливих груп.
Причин цього ціла низка. На першому місці серед них — той факт, що багато українців не має достатнього знання чеської мови і не розуміється в чеській системі трудових відносин. Багато їх потрапляє в залежність від працедавця, який часто надає, крім роботи, й житло. Дедалі частішають випадки нелегального чи напівлегального працевлаштування, коли працедавці користаються з незнання працівників чи й самі недостатньо поінформовані.
Ситуацію ускладнює те, що біженці, не знаючи достатньо мови й місцевих умов, змушені покладатися на посередника — найчастіше українця, що вже давно живе в Чехії і орієнтується в цих умовах. Автори дослідження назвали таких людей «українськими координаторами».
Це може бути й легально зареєстроване посередницьке агентство працевлаштування, яке формально бере працівника на роботу до себе, а потім «орендує» його реальному працедавцеві. І це може бути й нелегальне псевдоагентство чи й окрема особа, яка відіграє роль посередника в трудових відносинах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Таких «координаторів» часто хочуть мати й працедавці — вони виступають як перекладачі і пояснюють працівникам їхні завдання — замість прямого працевлаштування біженців.
Іще одна схема несправедливого працевлаштування — використання трудових договорів типу DPP чи DPČ таким чином, щоб працедавець міг скористатися з можливості не платити за працівника соціальне й медичне страхування, тобто щоб формальна платня не перевищувала 11 499 крон на місяць за договором DPP чи 4499 крон за договором DPČ, а формальна тривалість роботи — 300 годин на рік на одного працедавця (DPP) чи 20 годин на тиждень (DPČ). У реальності існують різні практики для обходу цих обмежень (наприклад, на одну фактичну роботу укладається кілька угод із різними підставними фірмами), і працівник залишається соціально незахищеним і фактично працевлаштованим нелегально.
При цьому всі ці механізми розмивають суб’єкт працедавця: в разі, коли щось іде не так, українські працівники не мають реально до кого звернутися. Таким чином, українські біженці нерідко стають жертвами трудової експлуатації, свідчить дослідження.
