Українське Різдво в Чехії: традиції та адаптація
Різдво — це свято, яке об’єднує, дарує тепло та затишок у родинному колі. Для українців, які проживають за кордоном, воно стає не лише нагодою відчути дух свята, а й можливістю переосмислити свої традиції в нових умовах. У Чехії, де українська громада є однією з найбільших, святкування Різдва набуває особливого колориту. Пропонуємо три історії українок, які показують, як українці адаптують і зберігають свої традиції в іншій культурі.
Кутя чи короп? «Сukroví»( різдвяне печиво) чи дванадцять пісних страв? Ользі нема потреби обирати, адже вона народилася в родині, де поєдналися традиції одразу трьох країн. Її дідусь народився в Польщі, а бабуся — в Чехословаччині.
З дитинства Ольга пам’ятає, що на столі були різні смаколики. А от найяскравіший спогад Різдва — вичікування появи на небі першої зірки. Зараз уже її діти перейняли естафету.
«Тепер і мої діти біля віконця у цей Святвечір чекають на появу зірки. Ми запалюємо свічку, потім молимося Богу з вдячністю за рік, що минув, і починаємо частуватися цими стравами, що є на столі. Зазвичай їх є дванадцять, вони є пісними. В східній Польщі, звідки є мій дідусь, саме кутя була головною стравою на столі, але і не здивувати нашу родину коропом, тому що моя бабуся завжди його готувала. Святкували ми завжди Різдво за старим стилем, а цього року будемо святкувати за новим — відповідно 25 грудня».
Нині ж, перебуваючи в Празі, Ольга прагне зберегти українські традиції, а також вводити нові звичаї у свою родину. Наприклад, у майбутньому році вона планує разом із дітьми випускати коропа у воду як символ життя і добра. А цьогоріч вони розрізатимуть яблуко, щоб перевірити свою удачу, каже Ольга.
«Під час вечері будемо слухати колядки: українською, англійською, чеською мовами. А також спробуємо заглянути у майбутнє, так, як нас це вчили наші друзі-чехи: розріжемо яблуко і подивимося, який буде візерунок усередині. Кажуть, якщо комусь випаде там зірочка з зернятками, це символізуватиме дуже хороший рік для того, хто його різав. А ще спробуємо, як і минулого року, запустити на воді човники, такі горішкові, всередині зі свічкою».
Інна живе у Празі вже шість років. Спочатку вона святкувала Різдво за українськими традиціями. І намагалася зберегти дух свят, до якого звикла вдома. Згодом почала переймати чеські звичаї й поєднувати їх зі своїми. Інна вважає, що відтворити атмосферу, яка була в Україні, дуже важко. Але її завжди підбадьорювало те, як Прага світиться різдвяними вогнями. Щоб зберегти зв’язок із рідною культурою, Інна іноді додає до святкового столу пісні страви.
«Ми уже другий рік переходимо на святкування Різдва європейського, звичайно, ми дотримуємося уже їхніх традицій: купуємо коропа, робимо «брамборовий» (картопляний) салат. Іще мене дуже вразило те, що вони на Різдво випікають оце печиво різне. В нас в Україні, ну, в нас у Вінниці, такого немає, і це для мене надзвичайна така традиція, тому мене це дуже підкорило. І це настільки тепло. Але мені до сьогоднішнього дня не вистачає того, як це було удома».
Наталя приїхала до Чехії кілька років тому, але її Різдво залишається виключно українським. Для неї важливо зберігати тепло родинних традицій, які вона пам’ятає ще з дитинства. Для Наталі святкування за українськими традиціями — це спосіб передати дітям важливість коріння.
«Ми залишили в Україні все, що мали: ми залишили свої доми, будинки, батьків, але все, що ми можемо привезти, — це наші традиції, тому що це нас ідентифікує. Після богослужіння, 6 січня, ми з родиною повертаємось додому, де вже накритий стіл, і сідаємо вечеряти. Запалюємо свічки, чоловік в родині, як голова, так заведено в українській родині, зачитує молитву: дякуємо Господу Богу за ще один прожитий рік, що вся родина змогла знову зібратись, — і після вечері можемо собі поколядувати. Вітаємося особливо: не просто «Добрий день!», вітаємося «Христос народився!», «Славімо його!».
Ці три історії — приклад того, як українці у Чехії адаптують і зберігають традиції. Хтось обирає нові звичаї, хтось створює мікс культур, а хтось тримається своїх джерел. Але головне — це щирість у святкуванні, бажання створювати тепло і радість для рідних, незалежно від того, де вони перебувають.
Також на цю тему
-
Різдвяні традиції чехів і українців: у чомусь схожі, в чомусь відмінні. Тепер Різдво святкують разом
2023 року українці вперше офіційно відзначають Різдво 25 грудня. Адже провідні українські християнські церкви — ПЦУ й УГКЦ — перейшли з юліанського календаря на новий стиль
