Український волонтер на Донбасі та чеська «Команда для України»: допомога суттєва

Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців.

У чеських школах вчиться понад 51 тисяча дітей українських біженців

Ці дані станом на 31 березня оприлюднило Міністерство освіти, молоді і спорту Чехії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Робіть вчинки! «Made in U» - чітка позиція Світлани Лободи!

Це число порівняно з даними на 30 вересня минулого року змінилося лише незначно. Нині в дитячих садках, підготовчих класах, основних школах (1—9-й класи), а також середніх школах і прирівняних до них консерваторіях українських дітей-біженців вчиться загалом 51 тисяча 281, і це на 996 більше, ніж було на 30 вересня. Це також становить майже 2,8 відсотка від усіх дітей у школах Чехії.

При цьому школи також повідомили, скільки ще українських учнів вони зможуть прийняти. За цими даними, зокрема, основні школи могли б відразу прийняти ще майже 120 тисяч дітей, а з нового навчального року, з 1 вересня, — ще майже 22 тисячі.

Прага подарує Україні медичні матеріали на 13 мільйонів крон

Так вирішила міська виконавча влада, матеріал вирушить на Україну після схвалення міською радою, інформує агентство ČTK.

За словами заступниці празького приматора (мера) Александри Удженії, планована партія медматеріалів міститиме захисні маски, рукавиці, костюми, накидки, головні убори, респіратори і набори для вакцинації з голками.

Крім того, повідомила вона, влада міста схвалила також надання 14 мільйонів крон для міського Центру соціальних послуг, який використає ці кошти на розселення в чеській столиці українських біженців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Від липня в Чехії зміниться система гуманітарної підтримки біженців

Це вже далеко не перша партія допомоги Україні від Праги. В минулому столиця Чехії, наприклад, подарувала Києву й Миколаєву 626 дизельних обігрівачів і 18 електрогенераторів.

А недавно керівництво міста схвалило фінансування другого кола ґрантів для неурядових організацій, які допомагають українським біженцям, на суму 65 мільйонів крон. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Празі отримало дозвіл на перебування понад 100 тисяч українських біженців, переважно жінок і дітей.

Кількасот українців набираються військового досвіду на полігоні Лібава в Оломоуцькому краї. Після повернення на батьківщину вони застосують цей досвід у бою проти російської агресії.

Це вже третя група українських військових, які тут навчаються. Вони прибули до Чехії на початку квітня і пробудуть до початку травня, повідомляє агентство ČTK.

Навчання українців забезпечують майже 300 чеських військових. За словами чеських інструкторів, українці дуже завзяті і вчаться швидко, роблячи великий прогрес, і видно, що важливу роль відіграє їхня мотивація захищати свою батьківщину, не шкодуючи свого життя.

У приблизно місячному навчанні беруть участь близько 650 українських військових. Дотепер у перших двох групах це навчання відбули майже 1200 українців. Міністерство оборони Чехії заявляє, що планує до кінця року навчити близько чотирьох тисяч українських військових.

Чехія надала Україні вже 37 модернізованих танків і хоче надавати більше

Міністерство оборони Чехії пропонує додати ще десятки танків до чинного проєкту, за яким США й Нідерланди фінансують модернізацію в Чехії 90 танків Т-72 для України.

Як заявив директор Агентства міжурядової оборонної співпраці Алеш Витечка, Чехія пропонує збільшити кількість модернізовуваних для України танків, якщо партнери виявлять бажання профінансувати цей проєкт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Штрафуватимуть і водіїв із українськими номерами

Крім того, мовиться в повідомленні Міноборони Чехії, міністерство у співпраці з закордонними партнерами готується здійснити ще низку схожих проєктів підготовки озброєнь на підтримку України. Крім танків, це також бойові машини піхоти БМП-2

(вироблені свого часу в Чехословаччині за радянською ліцензією під назвою BVP-2), боєприпаси великого калібру, обладнання для радіоелектронної боротьби, засоби розвідки і протиповітряної оборони.

У Чехії підтримують створення трибуналу в справі російських воєнних злочинів, подібного до трибуналу над нацистами

«Україні нині бракує справедливості. Її вкрали, і злодій — це Росія», — сказала голова Палати депутатів (нижньої палати чеського Парламенту) Маркета Пекарова-Адамова.

Виступаючи на конференції «Пошук справедливості для України» 24 квітня в Празі, повідомляє інтернет-видання iDnes.cz, вона заявила: «Тому я однозначно підтримую пропозицію створити спеціальний трибунал, який би розглядав воєнні злочини агресії Росії в Україні. Ми маємо судити всіх відповідальних за порушення прав людини і воєнні злочини».

Вона згадала про Нюрнберзький процес над представниками нацистської Німеччини після Другої світової війни. «І я вважаю, що вільний світ потребує домогтися чогось схожого в випадку російських воєнних злочинів, які майже нічим не відрізняються від нацистських», — наголосила голова Палати депутатів.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, який перебував у Празі з візитом і взяв участь у конференції, підтримав необхідність створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів проти України.

Також і голова Сенату (верхньої палати парламенту Чехії) Мілош Вистрчіл заявив, що одним із елементів відновлення України є й покарання злочинців. «Ми усвідомлюємо, що ви в Україні воюєте й за нас», — додав він.

Крім того, темі агресії Росії проти України і реакції Європейського союзу в широкому геополітичному контексті був присвячений 27 квітня і перший день дводенної парламентської конференції країн ЄС. На цю конференцію запросили й делегації країн, які прагнуть вступити до Євросоюзу, зокрема й України.

Ян Ліпавський: Чехія готова допомагати українцям захистити свою країну від російського імперіалізму

Прага теж не хоче стати колонією, стати жертвою російських імперіалістичних амбіцій, заявив міністр закордонних справ Чехії.

Як сказав він в інтерв’ю російськомовному інтернет-виданню «Новая газета. Европа», яке виходить у латвійській Ризі, свобода і суверенітет України дуже тісно пов’язані зі свободою Чехії. І міністр висловив упевненість, що Україна не здасться — вона переможе і захистить свою територіальну цілісність і суверенітет, включно з Кримом.

«Але якби Україна впала, то хто б став наступною ціллю? Подивіться на мапу. Так що я посилаю чіткий сигнал: ми не зацікавлені в тому, щоб над нами урядувала Москва», — наголосив Ліпавський.

«Я звинувачую російський імперіалізм, який має бути викорінений, тому що він ставить під загрозу нашу країну і наші життя», — додав голова МЗС Чехії.

Українські державні нагороди головам палат Парламенту Чехії — це знак вдячності за підтримку України в протистоянні російській агресії

Про це заявив у Празі голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, вручаючи орден князя Ярослава Мудрого II ступеня голові Сенату (верхньої палати) Мілошу Вистрчілові.

Такий же орден він вручив і голові Палати депутатів (нижньої палати) Маркеті Пекаровій-Адамовій.

Їх нагородив президент України Володимир Зеленський за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-чеського міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Український волонтер на Донбасі та чеська «Команда для України»: допомога суттєва

Українські волонтери роблять усе для точкового постачання українських військових і цивільного населення. Павло Затулін прожив у Чехії 25 років, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся і працює на перемогу на рідних теренах. Що Павло Затулін бачить як нагальне зараз із Костянтинівки на Донбасі та наскільки суттєва допомога чеських волонтерів, дізнавалася редакторка Чеського радіо Алла Вєтровцова.

У Чехії волонтер Павло Затулін стояв біля зроду громадської організації «Празька криївка», відомої завдяки своїй активній допомозі воїнам та ветеранам АТО. Після повномасштабного вторгнення, у 2022 році, Павло відразу повернувся до України.

— В Україні я є волонтером, але постійно перебуваю в бойових зонах. Я хочу приписатися десь у ЗСУ, хлопці відмовляють — кажуть, що мені зв’яжуть руки-ноги, не буду вільним, — але я все одно десь припишусь.

— Це нормальна реакція. Але з точки зору прагматичної користі чи не краще залишатися волонтером завдяки налагодженим зв’язкам із чеськими волонтерами? Ви постійно якомусь загонові допомагаєте?

— Різним. Часто буває, що до призначення треба передати, то я везу. Я співпрацюю з 28-ю бригадою, вожу максимально їм. І, звичайно, є 46-а бригада, 10-а штурмова, є 128-а. В деяких випадках я навіть не знаю назви бригади, просто знаю хлопців. Знаєте, тут не прийнято питати, хто ви, що ви, де ви. Приїхав, передав, поїхав далі.

— Усі чекали звільнення Херсона, а для вас це ще й рідне місто. Я не сумніваюсь, що ви там були.

— Мені зробили волонтерський дозвіл виїхати за кордон, я купляв там генератори, і я приїхав у Херсон вже на четвертий день після його звільнення, трішки запізнився. Хоча атмосфера там була… Я заїжджав у кілька міст, які звільнялися, але так, як було в Херсоні, не було ніде. Я себе почував як якась поп-зірка: люди просили підписи, давали якусь їжу, подарунки. Враження було велике з того, як нас зустрічали. Я під’їхав до свого будинку — вийшов весь дім, було майже до сотні людей.

— Чехи-волонтери туди приїздять. Ви підтримуєте з ними зв’язок?

— Допомога від чехів дуже велика, суттєва, вчора до мене приїхали троє чехів, привезли якусь допомогу. Ми з багатьма чехами в контакті. Багато приїздять, помагають, передали мені ще на початку одну автівку. Постійно допомагають і коштами, і речами. Чехи для мене дуже близькі люди, і я пишаюся тим, що я потрапив до Чехії і там прожив 25 років. Я представляю декілька організацій, але найбільше співпрацюю з Team4Ukraine — «Командою для України». Це чеська організація, з якою ми багато працюємо. Вони для нас знайшли і ми перевезли в Херсон три машини швидкої допомоги для дитячої лікарні, чотири дитячі інкубатори. Вони з самого початку війни багато возять, передають — мені, через мене. Вони недавно до мене приїжджали, привезли багато корисних речей. Але їхали вони взагалі в Вінницю, там дитячий інтернат для хворих діточок. Вони хотіли побачитись зі мною, тому заїхали сюди, на Донбас, і мені передали крісло для поранених, зараз спробую вмонтувати його в автівку. Я попросив зварювальний апарат, тому що зварюю для хлопців автівки, трошки бронюю, то мені привезли цей прилад.

Разом із Павлом «Команда для України» налічує 20 людей, серед них є чеські поліцейські, військові і прості чеські громадяни.

— Ми намагаємось збирати кошти тут у Празі. То був нагальним збір на генератори, «миколайчики». Весна прийшла, тепер є якась нагальна потреба?

— Як я бачу — тому що спілкуюся з ЗСУ, — найбільша потреба в автівках. Тому що автівки ламаються, в автівки влучають, автівки горять. Завтра веземо з Костянтинівки на Дніпро три розбиті автівки, щоб їх ремонтувати. Хлопцям, у яких я базуюсь, шукаю автівку, тому що немає ніякої. Мають мінівени, які треба переобладнувати, іншу гуму дати. Автівки — найбільша потреба.

— Коли ви там мандрували, що вас вразило?

— Це розбиті села і міста. Найбільше вразила Харківська область: там немає живого будинку, цілого. Багато бачу пенсіонерів, тому що їм майже немає куди їхати, та й не хочуть їхати. Але чим далі бачу більше молодих — повертаються. По чоловіках не зрозумієш, а якщо бачу молодих жінок, то це для мене значить, що життя повертається. Мені так чомусь здається.

---

Головування Росії у Раді безпеки ООН, перебування азовців у полоні, знищення Маріупольського драмтеатру – це далеко не всі події, які стали приводом для організації масштабних акцій у Празі. Такі акції проводить організація Hlas Ukrajiny. Завдяки її заходам про неї вже знає напевне увесь світ. Сьогодні ми поспілкуємося з однією з головних організаторів та засновниць організації Hlas Ukrajiny Анастасією Сігнаєвською, яка розповість нам про створення проекту та про головну його мету.

-       Наша ініціатива дійсно намагається тримати фокус на подіях в Україні і нам це вдається не лише в масштабах Праги, а в масштабах цілого світу. Яким чином? Наші акції потрапляють до відомих світових ЗМІ. Для чого ми це робимо? Яка наша головна мета? Нам співчувають, нам допомагають і нас підтримують доти, доки питання України обговорюється і власне для того, аби воно не сходило зі шпальт газет, не сходило з приватних розмов, саме для цього нам, українцям за кордоном потрібно постійно артикулювати, проговорювати і висловлювати свою позицію і адвокатувати зброю для України. Всі наші заходи підводять аудиторію до того, що висвітлюючи звірства російської армії або відзначаючи якісь роковини, ті дати, які стали величезною трагедією в житті українців і в історії цілого світу, тому що масштабів і жорстокості такої війни сучасний світ не бачив. Ми можемо сказати, що проводячи цю інформаційну роботу, ми власне підштовхуємо світ до складних політичних рішень, які потребують політичної волі. Зараз ми активно працюємо над питанням вилучення Росії з Ради безпеки ООН, тому що Росія, насправді дуже активно намагається протидіяти тому, що вона має бути покарана за власні військові злочини за власні діяння. І ось, ця діяльність по тому, аби розвалити ООН і не дати ООН виконувати основної її місії, вона взагалі Росією виконується вже дуже давно.

-       Розкажіть про історію створення організації?

-       Приїхала я до Чеської Республіки сама, перед цим я особисто була 2 місяця у робочій поїздці на заробітках, яка закінчилася у жовтні 2021 року. Далі, я вирішила, що буду будувати своє життя в Україні, але сталося, як сталося, росіяни прийшли визволяти від нормального життя нас і я вирішила поїхати до ЧР. В мене є партнерка Ярослава Бурко і що найцікавіше, ми з нею зустрілися, саме на мітингу в Празі, який був організований іншими дівчатами і ми зрозуміли, що цю роботу треба проводити систематично, ми з Ярославою не були знайомі до цього моменту. Ярослава приїхала до ЧР у січні 2022 року, тобто вона якраз встигла перед початком повномасштабного вторгнення, я приїхала вже з початком повномасштабного вторгнення. Дуже цікаво, що ми з Ярославою абсолютно з різних міст, як в Україні, тому що я з Житомирщини, вона з Черкащини і у ЧР ми також живемо по різних містах. Ярослава приїздить з Пелзеню, я проживаю у Млада-Болеславі.

Обрали ми собі Прагу, тому що відповідно столиця, там всі дипломатичні установи, до яких ми звертаємося.

-       І більше шансів бути почутими!

-       Звісно! Ми побачили, що наша ініціатива почала діяти з липня минулого року і пусковим механізмом для того, аби проводити таку систематичну роботу став терористичний акт у Оленівці. Тоді була величезна внутрішня проблема у людей, кричати влане від болю і була величезна потреба в тому, щоб ось всі військові злочини, вони не сходили злочинцям з рук. І ми відчували свою відповідальність, так як ми маємо ось цей майданчик, який нам дає можливість бути голосами своєї країни. І ми побачили, що не було організації, яка б цим займалася систематично. Були чеські організації, які робили точково великі мітинги і ці організації збирають багатотисячні мітинги, як це було у жовтні, як це було перед початком повномасштабного вторгнення у день повномасштабного вторгнення. Ми всі знаємо, що тоді Вацлавська площа теж була наповнена людьми, які підтримують Україну. І ми, власне бачили, що немає чіткого голосу українців, який би артикулював ті питання на яких важливо зосередитись. І дуже важливо, що на сьогоднішній день ініціатива Hlas Ukrajiny не залишається, лише українською. Ми її вже за правом називаємо чесько-українською ініціативою, тому що це синергія власне чеських активістів і українців, які намагаються тут бути корисними для своєї країни

Міжнародна програма обміну волонтерами — тепер і для української молоді в Чехії

Безплатно жити, вивчати мову з носієм і безкорисно допомагати людям — тепер і в української молоді, яка мешкає у Чехії, є така можливість. Європейський корпус солідарності (Evropský sbor solidarity) та Волонтерський центр (Dobrovolnické centrum, z. s.) в Усті-над-Лабем відкрили програму обміну волонтерами. Про умови участі журналістка Олена Горячева спілкувалась із представниками громадської організації.

«Волонтери за кордоном». Таку назву має проєкт Європейського корпусу солідарності — організації, яка допомагає молоді отримати цінний життєвий досвід, розвиватися і подорожувати. Багато років учасниками проєкту могли бути лише молоді люди з країн Європи. Та тепер до нього залучають і українців, які тимчасово мешкають у Чехії.

Це чудовий шанс познайомити європейців із Україною, вважає директорка громадської організації Dobrovolnické centrum в Усті-над-Лабем Ленка Вонка Черна.

«Це прекрасно, коли молода людина їде до Західної Європи і ділиться з європейською молоддю інформацією про свою країну і своїм досвідом. Вона може вибрати і вирішити, коли і на який термін поїде, а також у якій сфері буде волонтером: в офісі, на фермі, — або розповідати про Україну. Тому що часто я дивуюсь, що люди в Західній Європі не мають уявлення, наскільки Україна є велика і що там відбувається».

Dobrovolnické centrum в Усті-над-Лабем має можливість відправити у будь-яку країну Європи 12 молодих українців. Вони допомагатимуть у доброчинній діяльності місцевих громадських і волонтерських організацій. Dobrovolnické centrum забезпечує проїзд, житло, харчування і щомісяця видає 150 євро кишенькових. Узяти участь у проєкті можуть люди від 18 до 30 років із візою тимчасового захисту і хоча б мінімальним знанням англійської мови. Заявку для співбесіди достатньо залишити на сайті Dobrovolnického centru, каже менеджерка міжнародних проєктів Їржина Піскова.

«На онлайн-розмові домовимось про те, в якій сфері молода людина бажає допомагати, в якій країні. Ми їй пропонуємо місця від наших перевірених партнерських організацій, із якими довго співпрацюємо і маємо тісні відносини».

Консультант також допоможе зареєструватись на порталі Європейського корпусу солідарності та обрати сферу діяльності, каже пані Піскова.

«Це може бути волонтерство в спорті, в культурі, в соціальних службах, із дітьми. Місія може тривати від двох місяців до року. Завжди це залежить від організації, що приймає: яку діяльність вона відкриває і на який термін».

В Устецькому краї волонтери з України можуть узяти участь у спортивних акціях, які відбудуться у травні і червні. Це велозмагання і біг навколо озера Мілада, напівмарафон, змагання з боксу.

Також волонтери потрібні у лікарнях, щоб навідуватись до хворих українців. Адже іноді лікує та піднімає настрій навіть розмова рідною мовою.

Формуляр для участі у проєкті (українською мовою) https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScZzoNb2YAzTUVm5hqqFz5fig7KYsbKt4tQyAqgXUMHCzaZlQ/viewform

Перелік спортивних акцій в Устецькому краї можна знайти тут:

Більше інформації про проєкт «Волонтерство за кордоном» https://sites.google.com/dcul.eu/evropsky-sbor-solidarity

Наявні пропозиції у різних країнах Європи https://padlet.com/efthaliatonti/missions-esc-sce-2022-only-missions-in-blue-h92mvbgsbh7hdeej

Також пропозиції на Європейському порталі молоді https://youth.europa.eu/go-abroad/volunteering/opportunities_cs

Волонтерський «F point» у Їглаві допомагає українцям

Уже понад рік у Їглаві питаннями українських біженців опікується громадська організація «F point». Як змінився характер допомоги та самі українці за цей час, чого вони досягли, кореспондентка Чеського радіо Вікторія Шмуліна запитала в заступника керівника організації Радіма Фідлера.

«F Point», що має багаторічний досвід роботи з іноземцями, опікується широким колом питань, які стосуються біженців. Після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, коли до Їглави почали прибувати сотні, а згодом тисячі людей із України, організація зосередила увагу на терміновій, а потім і системній довготривалій допомозі їм.

Наприклад, питаннями догляду за дітьми, їхньої освіти: на площах проєкту «Українська хата» кожного дня, крім вихідних, доглядають малечу, займаються із нею мовою. Тут створена бібліотека української книги. А проєкт «Українська кав’ярня» став справжнім осередком дозвілля та волонтерства. На постійній основі проводяться не лише курси чеської мови для дорослих, але й, наприклад, різноманітні художні майстер-класи, там надають психологічну підтримку родинам, але й… проводять курси летерінгу та каліграфії, саморозвитку, навчають брейк-дансу дітей та підлітків. Можна потрапити на заняття з йоги або пілатесу.

Через те, що Україна, дім завжди перебувають у серці та думках, то десятки українців збираються, щоб, об’єднавши зусилля, допомогти тим, хто захищає батьківщину: кожен охочий може зробити свій внесок, виготовляючи окопні свічки на спеціальному клубі. До них активно приєднуються й чехи.

Розповідає Радім Фідлер:

Нам вдалося впоратися з першою хвилею біженців. Ми забезпечили їм базову допомогу, направили до шкіл, запропонували курси, надали різні консультаційні послуги. І я б сказав, що нам вдалося створити певну спільноту людей, які тепер допомагають собі самі. Отже, я б сказав, що це найкраще. І здається, що в майбутньому спільнота буде дуже стійкою.

Ідеться про «Українську хату», «Українську кав’ярню», що збирають усіх волонтерів, які хочуть допомогти.

У першу чергу ми бачимо, що біженці стали спокійнішими, впевненішими. Втеча з країни для них була дуже тяжкою. Зараз вони вже стабілізуються. Вони знайшли тут своє місце. Але, тим не менш, ми бачимо, що багато людей ще могли б покращити свою ситуацію, і мовний бар’єр так само відіграє свою роль. Тут багато українців, які багато часу проводять разом і мало інтегруються у чеську спільноту.

Що стосується «Української хати», успіх у тому, що ця «Хата» і далі працює. Я б сказав, що в нас був короткий етап, коли здавалось, що попит на наші послуги скоротився, бо люди з України познаходили собі роботу, мали менше часу, не хотіли так часто зустрічатися. Зараз, після Нового року, попит оновився. Я маю на увазі, що зацікавленість у наших послугах повернулася. Так що сприймаю як великий успіх те, що нам вдається це забезпечити.

Ми розрізняємо короткострокові і довгострокові перспективи. І спочатку розкажу про довгострокове бачення. Я гадаю, що війна мусить колись закінчитися. Але не думаю, що всі українці повернуться в Україну. Я був би радий, аби нам вдалось цю «Хату» утримати як місце спільноти українців, але й інших національних груп, можливо, і чехів. Щоб там і далі відбувались зустрічі різного спрямування. Це така довгострокова перспектива.

Часто люди звертаються з ідеями, що можна було зробити, в чому вони б бачили власний внесок для того, щоб «Українська кав’ярня» і далі існувала. Зараз нам вдається наповнювати заходами кожен день, щоб кожен, хто приходить, знайшов своє місце, щоб усі люди, які живуть у Їглаві та околицях, знали, що тут є центр, де вони отримають пораду від українця, або будуть відвідувати курс чеської мови, або зможуть залучитися до