Цілу ніч стоять черги в празькому бюро працевлаштування; нове в медстрахуванні

Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців…

Іще кілька крайових центрів допомоги біженцям закриваються чи скорочують час роботи

Крайовий центр допомоги Україні у Градці-Кралове припиняє роботу з понеділка, 8 серпня. Допомогу українським біженцям будуть надалі надавати окремі установи на своїх звичайних робочих місцях, насамперед на Ульріховій площі в центрі міста. Про це повідомив агентству ČTK речник крайової влади Дан Лехманн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Літні майстерні у Тройському замку в Празі

Таким чином, у другій половині дня 8 серпня почнеться перенесення об’єктів центру допомоги. «Окремі служби знову запрацюють у середу, 10 серпня. Відтак реєстрація біженців триватиме три дні на тиждень — у понеділок, середу і п’ятницю — з 8:00 до 15:00», — сказав Лехманн. Він зазначив, що будівля крайової влади на вулиці На Окроугліку, де центр працює нині, буде й надалі використовуватися для можливості екстреного очікування в разі прибуття біженців без забезпеченого житла.

Першим і головним пунктом, куди біженці попрямують після закінчення роботи центру допомоги, стане адміністративна будівля на Ульріховій площі, де розташовані крайове управління поліції і відділення у справах притулку і міграційної політики МВС. «Також там матиме робоче місце інтеграційний центр», — сказав Лехманн.

Від понеділка, 1 серпня, припинив роботу центр допомоги українським біженцям у Кутній-Горі Середньочеського краю. Його тепер замінюють відділення поліції у справах іноземців і відділення у справах притулку і міграційної політики МВС у п’яти містах краю.

Відтак реєстрацією біженців у Середньочеському краї займаються відповідні служби в Кутній-Горі, Бенешові, Млада-Болеславі, Пршибрамі і Кладні, а житло забезпечує тим, хто його потребує, команда Пожежно-рятувальної служби в Кладні.

Як сказала наприкінці минулого тижня голова Середньочеського краю Петра Пецкова, наразі в краї є близько 1500 вільних місць для розміщення біженців. «Ми намагаємося забезпечувати місцями цілеспрямовано — наприклад, для родин із дітьми шукаємо нове житло там, де є вільні місця в школах і дитсадках і де можна було б знайти роботу», — додала вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Нові правила медичного страхування для біженців

Через низьку завантаженість іще два крайові центри в Середньочеському краї, в містах Млада-Болеславі і Пршибрамі, були закриті ще раніше.

Крайовий центр допомоги Україні в Ліберці від вівторка, 2 серпня, скоротив робочий час на годину. У липні він відкривався о 08:00, тепер українські біженці можуть знайти тут допомогу лише з 09:00. Але він далі працює кожен будній день — у понеділок до 17:00, а в інші дні до 15:00. Центр залишатиметься відкритим у такому режимі до кінця серпня, повідомив агентству ČTK гетьман (голова) Ліберецького краю Мартін Пута.

«Були пропозиції відкривати центр лише по понеділках, середах і п’ятницях, але тоді людям довелося б чекати там по дві доби, тому ми вирішили скоротити робочий час на годину», — додав гетьман. За його словами, восени буде видно, що буде далі.

Студенти Остравського університету створили серію розважальних матеріалів для українських дітей 

Студенти Студії книжкового дизайну Факультету мистецтв Остравського університету створили серію розважальних матеріалів для українських дітей. Про це розповіла агентству ČTK речниця університету Луція Фремрова.

Як розповіла Юлія Качеровська зі Студії книжкового дизайну, вона попросила студентів розробити прості ігрові дії для дітей, які не потребували б обов’язкової допомоги дорослих.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Посол України в Чехії залишає Прагу; як нострифікувати диплом

Завдяки студентам були створені різноманітні витинанки, складанки та інші ігри з паперу, які часто мають, крім розваги, також інші варіанти застосування. Наприклад, розповіла Качеровська, одна студентка створила серію малюнків, які можна використовувати як розмальовки, а також діти можуть шукати вибрані предмети за списком українською мовою, а потім дізнатися чеський переклад і вимову. Вона додала, що розмальовки також можуть бути словником для базового вивчення чеської мови.

Створені матеріали для навчання українських дітей безплатно надрукувала друкарня в Брно, а наклад розподілили між Консультаційним центром Оломоуцького університету та остравським клубом Fiducia, який також займається допомогою українським родинам.

«Ця співпраця прийшла вчасно, — сказала Каміла Гібнерова з Консультаційного центру Оломоуцького університету. — Ми передали матеріали нашим викладачам чеської мови, які ціле літо навчають українських підлітків у нашому університеті. І цих юних студентів під час навчання розважають навчальні ігри, створені студентками і студентами книжкового дизайну».

https://poradenske.osu.cz/kurzy-cestiny/

У Празі після ремонту знову відкрилася ініціатива «Šatník», де біженці можуть отримати потрібні речі

У Празі після двотижневої реконструкції в понеділок, 1 серпня знову відкрилася ініціатива «Šatník» (у перекладі «гардероб») у міському районі Прага-7.

До «Шатніку» охочі приносять і привозять одяг, взуття, іграшки, посуд, дрібну кухонну техніку, дитячі підгузки, книжки тощо. Тут біженці з України можуть безплатно обрати все, що їм потрібно. Найчастіше сюди приходять матері з дітьми, бабусі й дідусі з онуками, вагітні жінки. Крім одягу, товарів для дому і меблів, ініціатива пропонує також послуги перукаря чи масажу.

«Šatník» працює на території Празького ринку в районі Голешовіце (чеською Pražská tržnice або Holešovická tržnice), в залі номер 19 — із понеділка по п’ятницю з 10-ї до 17-ї години, в суботу з 10-ї до 14-ї; в неділю організація не працює.

www.satnikpraha.cz

Нове в медстрахуванні

Із кінця липня чи в серпні в багатьох біженців із України, які прибули до Чехії в перших лавах, спливає 150-денний термін від дня отримання візи толерантності, а пізніше візи тимчасового захисту, протягом якого медичне страхування їм оплачувала чеська держава. Тепер значна частина біженців має оплачувати його самостійно. Коштуватиме це для осіб без оподатковуваних доходів 2187 крон на місяць. Втім, є категорії українців, за яких чеська держава й далі сама оплачуватиме страхування. Деталі пропонує кореспондентка Чеського радіо Олена Горячева.

Якщо вам від 18 і до 64 років включно, після 150 днів у Чехії доведеться оплачувати медичне страхування самостійно. В Чехії це обов’язково. Гроші необхідно вносити на рахунок страхової компанії, в якій вас застрахували на рік, коли видавали візу тимчасового захисту. Кожен місяць людині, яка не має оподатковуваного доходу, страхування стане у 2187 крон. Підприємцю — 2627 крон. Реквізити для оплати можна дізнатися на сайті вашої страхової компанії.

За офіційно працевлаштованих медичне страхування оплачує роботодавець.

Про категорії українців, яким і далі не треба платити за страхування, розповідає соціальний працівник Консультаційного центру з питань інтеграції в місті Усті-над-Лабем Луція Франькова.

— Діти до 18 років; особи, старші за 65 років; студенти; опікуни дитини до 7 років або двох дітей до 15 років. Також держава платитиме за страхування зареєстрованим у бюро працевлаштування претендентам на роботу.

Важливо знати: Чехія оплачує страхування не лише студентам, які навчаються в цій країні. Молодь віком від 18 до 26 років може також надати довідку про онлайн-навчання у школі, коледжі або виші в Україні.

До категорії опікунів дитини до 7 років чи двох дітей до 15 років відносять лише одного з батьків. А ще в такому разі дитина може перебувати в дитячому садку щодня не більше ніж чотири години.

Подбала Чехія і про немічних людей та їхніх опікунів, пояснює пані Франькова.

— Маємо роз’яснення від Міністерства праці і соціальних справ: якщо ви є особою з обмеженими можливостями чи доглядаєте за такою людиною, то маєте обов’язково зареєструватись у бюро працевлаштування, лише тоді держава оплачуватиме ваше медичне страхування.

Якщо ви виїжджаєте в Україну, страхування треба закрити. Інакше нараховуватиметься штраф. Якщо виїжджаєте, але плануєте повернутись, повідомте про це страхову компанію, наголошує соціальний працівник Консультаційного центру з питань інтеграції Луція Франькова.

— Вам припинять страхування на час відсутності, і за нього не доведеться платити. Але поїздку необхідно підтвердити. Після повернення треба показати у паспорті відмітки про те, який період ви були відсутні на території Чехії.

Повідомити про свій статус ви маєте страховій компанії особисто. У випадку пільги необхідно надати підтверджувальний документ: паспорт, свідоцтво про народження, довідку з дитячого садка для опікуна, довідку зі школи або вишу для студента або довідку з бюро працевлаштування для шукача роботи.

Написати заяву, відсканувати і прикріпити копії документів можна онлайн на сайті страхової компанії. Але пані Франькова рекомендує особисто відвідати найближчий офіс.

 Цілу ніч стоять черги в празькому бюро працевлаштування

Крім оплати медичного страхування протягом перших 150 днів, Чехія також пропонує українським біженцям гуманітарну грошову допомогу, по яку можна звертатися щомісяця до бюро працевлаштування — чеською úřad práce, тож і українці перетворюють його на «уряд праці». І в Празі, де біженців найбільше, ситуація в такому «уряді праці», що був створений спеціально для українців на території Празького ринку (Pražská tržnice) в районі Голешовіце, в залі номер 29, уже виходить за межі перебування у черзі цілий день. Наразі люди починають займати чергу ще звечора, ночуючи під дверима, а хтось приїздить зі світанком.

Якщо робити висновки з того, що кажуть українці, яких ми опитали в черзі, то стає зрозуміло, що головною причиною таких величезних черг стає некоректна робота мобільного ключа, через що люди не можуть оформити допомогу онлайн і отримати гроші одразу на картку, а вимушені чекати в черзі, щоб оформити матеріальну допомогу, яка їм дуже потрібна для життя в Чехії, особисто.

Ось пенсіонерка Віра Вікторівна — вона приходить уже не вперше, хоч і ходить із тростиною. Наразі жінка вже замислюється над поверненням до України через брак грошей, незважаючи на обстріли її міста, які далі тривають.

На місці побувала й кореспондентка Чеського радіо Віталія Токарчук, яка поговорила з Вірою Вікторівною і з іншими українками в черзі.

— Вперше отримуєте допомогу?

— Ні, не вперше. Я три рази отримала, а в четвертий раз не отримала. Я подала у електронному вигляді, воно чи не пройшло, чи… Я потім, думала, прийде.

— Ви чекали?

— Так, чекала, а там було сповіщення, щоб прийти в цей центр. Я прийшла на «Височанку» (відділення бюро працевлаштування в районі Височани), мене сюди направили. Ну і чекаю. І уже скільки разів, уже декілька разів. Я в липні була, коли короткий (робочий) день, то я ні разу не потрапила.

— А ви о котрій годині сьогодні прийшли сюди?

— О восьмій.

— А були вже люди?

— Звичайно. Ось ці практично всі були тут. Люди ночують, люди з вечора, я не можу. Я зранку встаю — і поки я тиск зіб’ю, в мене купа ліків, треба випити, а потім вже зібратися якось, потім ще добратися… Так виходить. Ну, не знаю, якщо не пройду, то, напевне, треба їхати додому.

— Додому — ви маєте на увазі, до України?

— До України, хоч у нас там стріляють. Я в Сумах живу.

— На Сумщині зараз обстріли?

— Обстріли кожен день, я слідкую.

— Але ви не бачите іншого виходу, тому що ви з тростиною?

— Ну, а що мені робити? Я ж не буду стояти з простягнутою рукою. Якщо в мене тут не виходить, то в мене є кошти якісь на «Приватбанку», які я тут трачу, якщо мені не вистачає…

— Як вас звати?

— Христина.

— Скажіть, ви вперше тут стоїте?

— З дитиною вперше. Я взагалі там стояла.

— В іншій черзі, ви маєте на увазі?

— В іншій, так. Без дитини, тому що з дитиною тут все дуже тяжко. І поки чоловік там зранку не працює, тому що він після обіду, то я стояла в тій черзі. Минулого місяця я так і не достояла, тому в мене нічого немає за минулий місяць.

— Ви не отримали допомогу на дитину?

— На дитину чоловік оформив на себе, ще першого разу, і на його карту приходить, у нього спрацювало з цим ключем.

— У вас проблема з ключем?

— А в мене немає взагалі його, хоча його оформляла, але його нема. В інших людей, коли я питалася, чому така велика черга, тому що і о четвертій ранку люди тут приходили, — кажуть, що навіть ті, у кого є той ключ, то воно чомусь не працює.