«Осінь з Україною»: зацікавленість україністикою, зустрічі з авторами та курси для перекладачів-україністів — розмова з Терезою Хланьовою

«Осінь з Україною» — таку назву мають літературні зустрічі, організовані чеським PEN-клубом. Триватимуть вони до кінця листопада. Голова Чеської асоціації україністів Тереза Хланьова, яка теж виступатиме на одній із зустрічей, поділилася своїми думками щодо появи спеціалізованих курсів для перекладачів-україністів та представлення українських авторів у Чехії.

— Пані Терезо, проблематика зі слов’янськими студіями така, що раніше вся увага була спрямована на русистику. Тобто, найбільше праці було і для перекладачів, і для педагогів. Зараз ситуація кардинально міняється, і ми це можемо побачити зараз, наскільки стало більше подій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чеська перекладачка творів українських авторів: славістика дискредитувалась, бо впустила до себе російський наратив

— Українських подій дуже багато останнім часом, і я б ще хотіла підкреслити, що багато в цьому напрямку роблять поляки. У поляків, наприклад, багато семінарів, які підтримують перекладацьку діяльність. Тобто це йде кругом, не тільки в нас. А в нас я бачу, що багато організують українці самі: різні спілки та організації, і підтримка йде не тільки в літературі, в дискусіях та круглих столах. Я бачу більше зацікавлення в університеті: більше студентів вступає на україністику і менше, ми бачимо, йде на русистику. Мені здається, що цей тренд зацікавленості в навчанні української мови та інших україністичних дисціплін є.

— А якщо ми говоримо про перекладацькі події, ми згадаємо про «Осінь з Україною».

— «Осінь з Україною» — це ініціатива PEN-клубу, з ним співпрацював Олексій Севрук, який склав цю програму і зробив шість лекцій, дискусій, які стосуються не тільки перекладу, але тут виступатимуть ще автори українського походження, які пишуть чеською мовою.

— Тобто ми можемо розділити це явище на дві течії. Це сучасна література, сучасні події і рефлексія на події під час війни. А друга течія — це українці, які пишуть твори чеською мовою.

— Але треба сказати, що всі, хто буде виступати або вже виступив, — всі є водночас перекладачі. Ті автори теж перекладають українську літературу.

— Мене зацікавили дві зустрічі. Перша називається «Праця в колективі» — як перекладається в колективі. Це буде виступ Каті Газукіної, ваш виступ і пані Александри Войтішкової.

— Ми придумали це тому, що уже багато разів перекладали в колективі, і тому, що я викладаю в університеті і намагаюся притягувати студентів до перекладу. Ми, наприклад, колективно переклали книжку Артема Чеха «Точка нуль». Тепер вийде в нашому спільному перекладі з дівчатами книжка Мирослава Лаюка «Бахмут». Це остання новинка.

— Друга зустріч — це Ірина Загладько та Тім Постовіт.

— Це українсько-чеські автори, бо вони українського походження. Ірина Загладько писала українською, тепер вже пише й чеською. Вийшла її поетична збірка, тобто вона намагається працювати чеською, і мова — це одна з тем у неї. Тім Постовіт — це теж поет, слемер, він теж перекладач, часто виступає. Думаю, це буде цікавий захід.

— PEN-клуб ще проводить зустріч, присвячену останньому роману Сергія Жадана, чеською мовою це «Джаз на Донбасі», у перекладі Мірека Томека.

Мірослав Томек, архівне фото|Фото: Антон Каймаков, Radio Prague International

— В оригіналі це «Ворошиловград». Я думаю, що він ще поговорить про інші романи Жадана, які перекладені чеською мовою, бо останнім часом їх декілька, «Інтернат» і «Депеш Мод», за який Мірек отримав перекладацьку премію. Він багато перекладає, в нього за плечима Жадан, Юрій Андрухович. Спільно з Олексієм Севруком вони переклали «Московіаду». Він переклав «Місто» Валеріана Підмогильного, славетний роман 20-х років про Розстріляне відродження. Він у нас один з найкращих перекладачів.

— Ми скористаємося нагодою і привітаємо Мірека Томека з престижною літературною нагородою.

— Так, це дійсно велика радість для всіх навколо, і для української літератури це важливо також, бо це теж спосіб, як робити більшу промоцію цих книжок.

— Чи ми маємо шанс побачити відділ для перекладачів з українською спеціалізацією у Карловому університеті?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Інститут східнослов’янських студій Карлового університету в Празі готується приймати абітурієнтів. Що чекає студентів україністики?

— Існує кафедра усного тлумачення, міжкультурної комунікації. Правда, там немає можливості обрати українську мову. Але зараз у нас, у нашої кафедри є плани, тобто кафедри східноєвропейських студій, і цієї кафедри, в майбутньому розробити акредитацію, де б українська мова була однією з мов, де можливо вивчити усний переклад. Але що стосується перекладів белетристики, семінари на цю тему в нас викладаються в нас в інституті. Кожного року, кожного семестру в нас є курс художнього перекладу.