У Чехії бракує лікарів. Але лікарі з України все ще не можуть лікувати

Перші з тих, хто прибули до Чехії як біженці навесні 2022 року, могли б завершити весь довгий атестаційний процес тільки цієї осені й аж після цього стати повноцінними лікарями. Як кажуть представники Чеського лікарського товариства і українських претендентів на атестацію, все це могло б бути швидше, але заважають адміністративні перешкоди і необхідність вивчити чеську мову.

«Це дуже складний і для біженців де-факто нескінченний процес», — каже заступник голови Чеського лікарського товариства імені Яна Еванґелісти Пуркинє Циріл Муха. За його словами, кілька місяців триває тільки нострифікація диплому з України, після чого треба скласти письмовий професійний іспит. А це десь тисячі дві питань, вони дуже складні й непрості. І ще охочі працювати лікарями в амбулаторіях мають відбути шестимісячне стажування в лікарняному стаціонарі, заплативши за це іноді й десятки тисяч крон.

«Навіть якби все відбувалося цілком чудово, то це все одно триває рік і три чверті чи й два роки, — але там іще є величезні затягування», — додає Муха.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Проєкт «Україна». Українські лікарі допомагають чеським: спілкуються з пацієнтами з України і економлять час

Лікарка з України Оксана Денисюк, яка працює асистенткою в його терапевтичному кабінеті, почала своє стажування минулого вересня і завершила його в березні. Але на остаточні апробаційні іспити, які має скласти чеською мовою кожен претендент на лікарську практику з-поза меж Європейського союзу, вона зможе піти аж восени.

«Я планувала, що усну частину апробаційного іспиту, яка зазвичай починається в травні, складу вже навесні», — каже Денисюк. Але, за правилами, вона мала завершити стажування за три місяці до початку усних іспитів. «Не розумію, для чого це обмеження і чому я тепер маю чекати на осінній термін. До того ж я цим втратила один із можливих термінів, бо всі іспити маю скласти протягом 30 місяців», — каже українка — як зазначають журналісти, що брали інтерв’ю, вона говорить майже чеською майже без помилок із ледь помітним акцентом. За її словами, вивчити мову було для неї найтяжчим завданням.

Саме іспит із чеської, яку Денисюк почала вчити в березні 2022 року, відразу по тому, як вона приїхала до Чехії, лякає її найбільше. «Я не певна на сто відсотків, що мені це вдасться, бо усний іспит дуже складний. Я не певна, що складу його, — каже вона. — Я знаю, що роблю багато помилок і що попереду маю ще багато праці».

Вона матиме п’ять спроб скласти цей іспит. Якщо українка складе всі апробаційні екзамени, вона планує залишатися в Чехії принаймні до кінця війни. «А далі побачимо», — додає вона.

Циріл Муха хвалить свою помічницю — адже завдяки їй можна краще лікувати українських біженців. Коли молодь часто вже до якоїсь міри вивчила чеську, то старше покоління не завжди здатне на це, каже він.

«Я допомагаю переважно зібрати анамнез, розпитати пацієнта про все. І допомогти пацієнтові висловити те, з чим у нього проблема», — розповідає Денисюк.

За словами Мухи, інші українські лікарки, які навчалися в його ординації, працювали, наприклад, у барі чи в садовому господарстві. «Чому вони мають працювати так, чому б не використати цей потенціал? Це був би плюс для них, для нас, для пацієнтів і для держави», — каже чеський фахівець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Проєкт «Україна». Чеські лікарі допомагають українським із роботою в Чехії

«Я думаю, ми як держава дещо недоробили», — вважає Муха. Він із колегами започаткував проєкт «Україна», що має на меті допомогти лікарям із України подолати всі перешкоди на шляху до самостійної практики в Чехії, щоб вони могли опікуватися своїми земляками в час, коли Чехії бракує лікарів.

Міністерство охорони здоров’я ж посилається на чинний адміністративний кодекс і постанову, за якою претенденти мають подати заяву на апробаційні іспити за три місяці перед початком періоду іспитів. Це має забезпечити достатній час для перевірки, чи виконує претендент усі умови, і на те, щоб відіслати запрошення на іспит. До того ж є й іще деякі вимоги, виконання яких вимагає часу, тож усе одно на іспит відразу записатися не можна, кажуть у міністерстві.

Але Муха з цим не згоден. «Коли років п’ять тому приїжджав хтось із-за кордону і хотів у нас працювати лікарем, то мусив бути готовий до того, що це буде довгий і складний процес. Але ці люди не прийшли з власної волі, це ж біженці від війни», — каже Муха, який вважає, що для біженців процес могли б спростити.

Та Міністерство охорони здоров’я змін для спрощення апробаційного процесу для фахівців із-поза меж Євросоюзу не планує. Там наполягають на виконанні всіх вимог. Міністр Властіміл Валек раніше вже заявляв, що система визнання кваліфікації лікарів із-поза меж ЄС змінюватися не буде через необхідність дотримуватися єдиних стандартів Європейського союзу.