Українці можуть отримати додаткову допомогу

Актуальна інформація, поради, новини, цікаві сюжети та інтерв’ю з співвідчизниками.

Українці можуть отримати додаткову допомогу

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Українські підлітки в Чехії почуваються самотньо

Кількість українських біженців, які отримують гуманітарну допомогу в розмірі 5000 крон, поступово зменшується. У вересні її отримала 141 000 осіб, це майже на 100 000 менше, ніж у весняні місяці. Управління праці виплатило понад 1,33 мільйона гуманітарних допомог на суму близько семи мільярдів крон людям з України з візами для захисту. Також збільшується  кількість працевлаштованих біженців, на кінець вересня їх налічувалося  майже  89 тис. осіб. Зараз у Чехії проживає близько 320 тисяч біженців.  Від 24 лютого Міністерство внутрішніх справ видало біженцям 446 100 захисних візи. З них близько 35 відсотків віз отримали діти та молодь до 18 років. Серед дорослих 72 відсотки становлять жінки та понад п’ять відсотків — люди старше 65 років. Наразі 531 100 осіб повідомили про своє перебування у Чехії поліції. Гуманітарна допомога в розмірі 5000 крон виплачується службами праці людям за місяць, коли вони отримали візу для захисту. Тоді потребуючі можуть отримати її повторно, але не довше наступних п’яти місяців. Підтримка не для тих, хто має житло з харчуванням та обладнанням.

Біженці, які перебувають у Чехії більше шести місяців і потребують допомоги, можуть подати заявку на додаткову допомогу. З шостого місяця після отримання тимчасового захисту доросла особа може отримати суму, що дорівнює прожитковому мінімуму, що зараз становить 4620 крон. Для дітей та молоді віком до 18 років вона становить 3320 крон.

Наприкінці вересня в Чехії працювало майже 89 000 осіб з України у яких віза біженців для тимчасового захисту. Серед цих людей переважно жінки, знайшли роботу в Чехії. Деякі з них уже повернулися на батьківщину або залишили роботу. Новоприбулі найчастіше працюють за робочими або допоміжними професіями. Люди з захисною візою можуть отримати роботу без перешкод, їм не потрібен дозвіл на роботу. Однак роботодавці повинні повідомити бюро праці про це прийняття, як і у випадку з іншими іноземцями. Жінки становлять 70 відсотків біженців, які працюють. Найбільше працівників із захисними візами було в Середньочеському краї, понад 14 800, потім  Пльзеньський край та Прага. На кінець вересня у службах зайнятості було зареєстровано 13,5 тис. претендентів та бажаючих працювати з візою для захисту. Усього від початку повномасштабної  війни до кінця вересня зареєстровано понад 24000 прибулих. Крім іншого , прибулим також надається допомога в забезпеченні курсу чеської мови. При професійній перепідготовці біженців найчастіше готують для роботи в соціальних службах, на санітарних працівників та зварювальників.

Регіональний центр допомоги Україні (KACPU) у Карлових Варах змінює адресу

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Чехи куплять танк для України

Регіональний центр допомоги Україні (KACPU) у Карлових Варах переїде до колишньої школи на набережній Яна Палаха. Будівля, яка не використовується, за місткістю та плануванням більше підходить, ніж існуючі приміщення, до того ж знаходиться в центрі міста. Центр працюватиме там  з листопада. До цього часу для біженців він знаходитиметься у фондосховищі обласної бібліотеки на території обласного відділення. Карловарський регіон готовий до можливого збільшення кількості біженців.

Наразі KACPU використовується біженцями не лише під час процесу прийому, а й коли їм потрібно врегулювати зміну статусу тимчасового захисту, змінити житло чи виїхати в Україну. Від початку російської агресії в Україні через центр пройшли понад 17 тисяч біженців, за оцінками, близько половини з них фактично проживає в області. Зараз центр обслуговує кілька десятків біженців на тиждень. У Карловарському регіоні ще достатньо можливостей для розміщення українських біженців. Багато з них вже самі облаштовують житло і не користуються регіональними пропозиціями житла. Наразі KACPU забезпечив розміщенням приблизно 5000 біженців.

Нові умови грошових переказів для українців

З 5 жовтня повернулася  заборона на Р2Р-перекази з гривневих платіжних карток українських банків на картки іноземних банків, зазначає Національний банк України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Як створювати електронний ключ

Проведено таких операцій було дозволено та відновлено у квітні 2022 року і  у українців була  можливість підтримати своїх близьких, які вимушено переїхали до інших країн,  через повномасштабну війну. Відтепер така можливість   підтримки громадян за кордоном зменшується, тоді як ризики його використання з метою обходу обмежень на купівлю валюти збільшуються. Через загрозу вичерпання міжнародних резервів, без яких неможлива безперебійна робота економіки та забезпечення обороноздатності країни.

Однак у українців і надалі буде можливість переказувати кошти за кордон для оплати навчання, лікування, транспортування хворих, витрат, пов’язаних зі смертю, а також для сплати аліментів. Крім того, НБУ дозволив із 1 жовтня переказувати кошти за кордон для оплати навчання на рахунок юридичної особи-нерезидента, яка відповідно до наданих навчальним закладом повноважень здійснює приймання коштів.

До того ж громадяни України і надалі зможуть переказувати кошти між гривневими платіжними картками українських банків, незалежно від країни фактичного перебування клієнта. Також діятиме дозвіл на Р2Р-перекази з валютних платіжних карток українських банків на картки іноземних банків у межах щомісячного ліміту в розмірі 100 000 грн.

Працевлаштування українських асистенток в чеських школах

Українські асистентки вчителя вже більше місяця працюють в чеських школах. Щоб отримати цю роботу, жінки-біженки повинні були успішно здати іспит на знання чеської мови та мати попередній досвід роботи з дітьми. Як вони адаптувалися до нового робочого середовища та  чи важко отримати цю роботу в західночеському регіоні, дізнавалася редакторка чеського радіо Алла Вєтровцова.

Скажіть будь ласка, влітку ви працювали в якості асистента в адаптаційних групах для українських дітей біженців. Як склалось далі ваше працевлаштування?

«Мене звуть Лавренчук Марія. На даний час я працюю асистентом в середній школі міста Плана, працюю з українськими як дівчатками, так і хлопчиками. Але це змішана група, там і чехи є. Це як наше ПТУ, тобто, в мене швачки, кухарі, це механіки в групі».

Тобто, ви працюєте з підлітками.

«Так».

А скажіть, коли ви влаштовувались на роботу, вам було важко влаштуватися чи ні? Чи ми говоримо про феномен працевлаштування всіх українських жінок, які опинилися в Чехії і їм потрібна робота.

«Якщо дуже хочеш влаштуватися і працювати, то ти це можеш зробити. В мене була мета працювати саме з дітьми. Для цього я, звичайно, закінчувала курси, і не одні курси, чеської мови. Я пішла на курси чеської мови за свої кошти, отримала сертифікат початківця. Надалі, все-таки завдяки цьому, мене взяли асистентом в літній мовний табір з дітками. А надалі я отримала роботу завдяки тим самим чеським вчителям, які рекомендували мене».

Тобто, у вас попередній досвід роботи з дітьми все-таки був? Чи є педагогічна освіта, здобута в Україні?

«Так. В Україні я працювала в сфері соціального захисту у своєму місті Бровари, Київська область. Тобто, це люди з інвалідністю, діти з інвалідністю, і пропрацювала я 7 років. Звичайно, цей досвід мені згодився і тут».

Я знаю, що у людей є велика проблема, вони часто задають питання: як зробити і де зробити нострифікацію свого диплому про вищу освіту. Від вас такого не вимагалося?

«Від мене особисто ні, поки що ні. Як буде далі, я не знаю. Можливо, це також прийдеться робити».

Вам допомагають чеські педагоги, коли ви звертаєтесь до них?

«Я ще на сьогоднішній день відвідую курси від чеської міської Ради,це безкоштовні курси, розраховані саме для асистентів».

Яким чином вам вдалося туди записатися? Тому що ми знаємо, що зараз курсів потребує дуже багато людей і потрапити туди майже неможливо.

«По-перше, це завдяки тому, що я вже мала сертифікат, а по-друге, це те, що мені допомогли  чеські вчителі. Коли я ще працювала асистенткою в таборі, мені запропонували від міської Ради безкоштовні курси чеської мови».

Навколо вас багато колег? Тобто, українських жінок-педагогів, які за фахом займаються педагогічною діяльністю і також мали змогу влаштуватися на роботу?

«І педагоги є, і психологи є».

Посадка дерев дружби

Устецький край і Київщина ніколи не були регіонами-побратимами, але війна зв’язала долі чехів і українців. І тепер про це є пам’ятка. У парку містечка Србіце під Теплицями посадили дерева на честь незламних Києва, Бучі і Ірпеню.

Акцію організували українські біженці Устецького краю і чехі з Гуманітарного центру міста Теплице.

Тоненькі півтораметрові саджанці гінкго-білоба на честь Києва, Ірпеню і Бучі тепер прикрашають нову зону відпочинку у містечку Србіце під Теплицями. Їх разом посадили українські біженці і чеські волонтери. Рідкісні деревця з лікувальними властивостями є символами дружби, - впевнена учасниця акції киянка Анастасія Ревякіна.

« Відчуття, що ми щось відроджуємо. Напевно. Нехай, що не в Києві. Але тут залишиться про нас пам’ять. Для нас це дуже важливо. Тому що це нас зближує, і вдячні, звичайно, чеській республіці і людям, які нас приймають надзвичайно тепло».

Пані Анастасія – співачка і викладачка вокалу. Як і всіх біженців, в Чехію її привела війна. На чужині жінка не склала руки і створила творчий колектив талановитих дітей. На концерті після закінчення акції їхнє виконання пісні «Україна - це ти» підхопили усі українські і чеські гості.

Посадка дерев дружби – одна з перших акцій Гуманітарного центру міста Теплиці. Центр відкритий у колишньому будинку автобусної станції біля залізничного вокзалу і надає різнопланову допомогу не лише українцям, а всім нужденним. Тут можна попросити їжу і засоби гігієни, меблі і одяг. Центр фінансується з добровільних пожертв. Світлана Прибильська з Запоріжжя, говорить, що знайшла там ліжко, ковдру і подушки для дома, а тепер сама допомагає людям.

«Яке комюніті круте. І скільки людей і можна поспілкуватись. І допомагають. І так все роблять. З таким теплом у душі, з такою відданістю 03:34 + 04:54 І в мене як відкрилося друге диханняю Те, що я роблю, воно допомагає мені вийти з депресивного стану».

Душа, серце, мозок, руки і ноги центру гуманітарної допомоги – пані Люція Бейрова. Місцева ресторатора в березні прийняла біженців з Україні у себе вдома. А потім, як справжня бізнес-вумен, розгорнула серед друзів масштабну кампанію з допомоги. Завжди усміхнену, енергійну і привітну жінку важко зловити навіть на відпочинку. Після акції за лаштунками концерту Люція Бейрова поділилася своїми думками про системну організацію допомоги біженцям і нужденним.

В центрі розміщуватимуться різні благодійні організації. За сім місяців я з,ясувала, хто з них що може зробити. Ми зробимо місце, куди людина може прийти зі своїми проблемами і потребами, а я вже знаю, куди її можна послати, щоб все вирішити.

А головне це добре для українських дівчат, яким ми даємо можливість щось робити. В медіа часто говорять, що українки лише беруть. Але це неправда. Я бачу багато людей, які б радо віддячили і з радістю допомагали, але не знають, як і де. Ми їм пропонуємо цю можливість – знайомитися й допомагати один одному.

У планах Гуманітарного центру Теплиць разом з іншими неприбутковими організаціями вирішення проблем з житлом і працею для біженців. Чехи з українцями також й надалі розвиватимуть зону відпочинку Србіць. Там будуть посаджені нові дерева й відбудеться фестиваль повітряних зміїв. Їх батьки власноруч зроблять для своїх дітей на майстер-класах.