Як застрахувати авто; як школярам поєднати освіту в Чехії й Україні
Практичні поради, рекомендації, актуальні інформації, історії біженців…
Наближається кінець терміну «безплатного обов’язкового страхування» для незастрахованих автомобілів українських біженців
У Чехії наближається кінець терміну, протягом якого Чеське бюро страховиків (Česká kancelář pojistitelů) зобов’язалося виплачувати збитки, завдані незастрахованими автомобілями біженців із України. Через пів року після прибуття бюро почне вимагати гроші з винуватця, як це робить і з чеськими водіями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Якщо біженець-водій українського автомобіля спричинить дорожньо-транспортну пригоду в Чехії і виявиться, що автомобіль не застрахований, Чеське бюро страховиків оплатить витрати постраждалій стороні. Це один із різновидів допомоги, яку Чехія пропонує людям, які втікають від війни в Україні і могли виїхати незастрахованим автомобілем.
Але це «безплатне обов’язкове страхування» лише тимчасове — воно діє щонайменше до кінця серпня і при цьому пів року після виїзду з України, рахуючи з дати перетину українського кордону.
Найпростішим рішенням надалі є оформити страхування онлайн в одній із українських страхових компаній, яка видасть українським автомобілістам «зелену карту» міжнародного автомобільного страхування онлайн.
Та «зелена карта» від української страхової компанії підходить лише в тому разі, коли біженці перебувають у Чехії на підставі тимчасового захисту. Такі водії також не зобов’язані здавати транспортний засіб на регулярний технічний огляд на станції техогляду в Чехії і повинні самі забезпечити, щоб він був у належному технічному й експлуатаційному стані.
Але якщо українці отримали в Чехії дозвіл на постійне чи довгострокове проживання або отримали притулок (azyl), то через пів року вони повинні зареєструвати свій автомобіль у чеському реєстрі транспортних засобів і регулярно проходити техогляд.
Міністерство праці та соціальних питань Чехії створило телефонну лінію соціальної допомоги для біженців із України. Вона надає зацікавленим соціальні консультації і кризове втручання. Лінія за номером 800 60 10 20 є безплатною і надає інформацію п’ятьма мовами, повідомило міністерство у пресрелізі.
Створюючи лінію соціальної допомоги, міністерство хоче підвищити доступність допомоги не лише для самих біженців. «Ми запропонуємо абонентові можливість переспрямувати дзвінок до служби соціального консультування, яке призначене для людей, які втікають від війни в Україні. Водночас це консультування також призначене для осіб у Чехії, які намагаються допомогти біженцям на чеській території», — сказав міністр праці та соціальних справ Чехії Маріан Юречка.
За інформацією міністерства, оператори лінії можуть відповісти на запитання щодо працевлаштування, соціальних виплат, соціальної допомоги та профілактики, захисту дітей чи навчання. Інформація доступна чеською, українською, російською, ромською та угорською мовами.
Кризове втручання надається українською і російською мовами. «До нього можуть звернутися люди, які потерпіли від воєнного конфлікту в Україні і мають потребу довіритися, знайти підтримку і пораду», — сказав Юречка.
Безплатна телефонна лінія 800 60 10 20 надає соціальні консультації в робочі дні з 09:00 до 17:00. Кризове втручання доступне в будні з 08:00 до 12:30 і з 16:00 до 21:00, у вихідні дні з 12:30 до 17:00.
Крайовий центр допомоги Україні в Карлових Варах продовжить роботу і восени, робота його служб, які працюють у книгосховищі крайової бібліотеки, поки що буде збережена, повідомив агентству ЧТК гетьман (голова) Карловарського краю Петр Кулганек.
«Найефективніше поки що залишити центр допомоги в роботі. Там розташовуються різні служби, і там можна все залагодити в одному місці. Крайова бібліотека — це наше приміщення, тому це нам навіть нічого не коштує», — сказав Кулганек.
Центр для біженців працюватиме цілодобово. Збережеться можливість тимчасової ночівлі і надання гуманітарної допомоги. Усі служби, пов’язані з реєстрацією прибулих, працюватимуть у понеділок, середу і п’ятницю з 8:00 до 15:00. За словами гетьмана, у разі необхідності, наприклад, прибуття великої групи біженців, ці служби можуть почати працювати в будь-який час протягом години.
Середньочеський край із середи, 17 серпня, обмежив робочий час для реєстрації біженців із України у відділеннях поліції у справах іноземців і відділеннях у справах притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ. Причина — низька завантаженість цих робочих місць.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Реєстрацію тепер будуть здійснювати в понеділок, середу і п’ятницю, досі це було кожного робочого дня. Регіональні місця реєстрації будуть працювати в понеділок і середу з 8:00 до 16:00 і в п’ятницю з 8:00 до 13:00.
До липня реєстрацію біженців у Середньочеському краї забезпечував крайовий центр допомоги в Кутній-Горі, з серпня край переніс реєстрацію безпосередньо на місця роботи відповідних установ у Кутній-Горі, Бенешові, Млада-Болеславі, Пршибрамі і Кладні.
Житло для тих, хто його потребує, забезпечує Пожежно-рятувальна служба Чехії, і досі на кожному місці реєстрації було по одному її працівникові. Відтепер вони присутні лише на місцях реєстрації у Кутній-Горі, Млада-Болеславі і Пршибрамі. У Бенешові і Кладні запити обробляються телефоном.
Як сказав агентству ЧТК речник крайової влади Давід Шима, у краї є понад 1000 безплатних місць для розміщення, і край пропонує їх адресно, наприклад, шукає житло для родин із дітьми там, де є вільні місця в школах і дитсадках.
У Градці-Кралове реєстраційний центр для українських біженців на Ульріховій площі в центрі міста, який працює три дні на тиждень, продовжив роботу на одну годину через підвищений попит на реєстрацію. Тепер він працюватиме у понеділок і середу з 8:00 до 16:00, досі в ці дні охочі реєструвалися до 15:00. У п’ятницю графік роботи центру залишається без змін, тобто з 8:00 до 15:00. Про це повідомив агентству ČTK речник влади Краловоградецького краю Дан Лехманн.
У центрі в адміністративній будівлі на Ульріховій площі працюють поліція у справах іноземців і відділ міграційної політики МВС — два ключові компоненти, які забезпечують процес реєстрації біженців. Інші дотичні установи, такі, як бюро працевлаштування чи медичні страхові компанії, працюють у своїх власних окремих офісах.
Крайовий центр допомоги Україні у Градці-Кралове, що працював в адміністративній будівлі на вулиці На Окроугліку біля автовокзалу, припинив роботу з 8 серпня — край пояснив це низьким завантаженням цього об’єднаного робочого місця. Будівля «На Окроугліку» далі використовується в разі прибуття біженців без забезпеченого житла для можливості тимчасово перечекати там до відкриття реєстрації.
Почалася реєстрація на безплатний онлайн-курс чеської мови для медичних працівників
У Чехії почалася реєстрація на безплатний онлайн-курс чеської мови для медичних працівників, що його пропонує Центр інтеграції іноземців.
Курс організовано в рамках проєкту «Професійна освіта для іноземців — медичних працівників і працівників соціальних служб».
Курс триватиме з 1 до 16 вересня. Заняття відбуватимуться з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 16.15 онлайн на платформі Zoom. Рівень курсу — A2+.
Щоб зареєструватися, треба зайти на сайт Центру інтеграції іноземців — www.cicops.cz, — і у верхньому меню обрати Kurzy češtiny і далі Čeština pro zdravotníky — там ви знайдете посилання на анкету для реєстрації.
Технічний університет у Ліберці пом’якшив для українських біженців вимоги до знання чеської мови, необхідного для вступу на навчання, сказала агентству ČTK керівниця Центру додаткової освіти Технічного університету в Ліберці Їтка Пацлтова.
Раніше, за її словами, університет пропонував абітурієнтам інтенсивний однорічний підготовчий курс чеської мови, але молодим українцям, які почали прибувати до Чехії з кінця лютого, довелося проходити підготовку за значно коротший термін — зокрема, на відкритих університетом спеціально для них літніх інтенсивних мовних курсах.
Через коротку підготовку факультети пом’якшили вимоги до рівня володіння чеською мовою під час вступу. Але зате протягом усього наступного навчального року українські студенти продовжуватимуть вивчення чеської, щоб до 30 червня наступного року нарешті досягти необхідного рівня B1 або B2, додала представниця ліберецького університету.
Повернутися в Україну чи залишитися в Чехії?
Сотні тисяч українців знайшли прихисток від війни в Чехії. Здебільшого це жінки з дітьми. В кожної — своя історія вимушеної еміграції і свої плани на майбутнє. З кількома з них розмовляла кореспондентка Чеського радіо Олена Горячева.
Анна з Миколаєва евакуювалась у Чехію разом із дочкою і маленьким онуком. Вона радіє тому, як привітно їх прийняли у Празі. Але за п’ять місяців на чужині дуже скучила за домом. Проте Анна планує повернутись лише після закінчення війни, коли в її рідному Миколаєві буде безпечно. Поки що ворог щодня обстрілює місто, хвилюється Анна.
— Навіщо ризикувати? Навіть та ж дорога? Вже страшно. Але хочеться додому. Поки триває війна, ризикувати дітьми… тим паче, дітьми не можна, ми не маємо права. Була б я сама, я взагалі не поїхала б. Я й не хотіла їхати. Але коли в наш двір прилетів снаряд — от тоді мені стало по-справжньому страшно. Як би не було комфортно, все одно хочеться додому. Хотілося б повернутися не до зруйнованого міста. Сподіваюся, встоїть.
Одеситка Юлія переїхала до Теплиць із сином. Молода і енергійна жінка швидко знайшла роботу. У центрі реєстрації біженців вона видає безплатні стартові пакети мобільного зв’язку. Та Юлія не готова зупинятись на цьому. У планах — власний бізнес і життя на дві країни. Саме так вона хотіла розвиватись і до масштабного російського вторгнення. Вимушена евакуація все прискорила, каже Юлія.
— Моя мрія — створити якійсь медійний бізнес, якій буде корисним для українців, які тут разом зі мною. Це може бути компанія, яка здійснює продакшн, відеопродакшн та використовує інтернет і сучасні платформи. Чоловік залишився, і якщо все буде гаразд і моя мрія здійсниться, я можу працювати на дві країни.
Ганна — багатодітна мати і біологиня з Києва. Як науковиця, знайшла роботу в ботанічному саду. Контракт на півтора року. Чоловік працює, дітей влаштували у школу. Родина має бюджетне житло в Чеському Крумлові. Ніби все добре, і можна було б залишитися. Тим паче, що дітям у Чехії дуже подобається. Але Ганна вагається.
— З іншого боку, все ж таки питання іншої культури. І я розумію, що я в свої 48 років навряд чи зможу так бути в середовищі чеської культури, як я зараз у середовищі української культури. Ну, і питання безпеки дітей. Звісно, якщо б вони були самостійні і могли тут жити самі, то я серйозно б думала про те, щоб повернутися в Київ і робити щось для України.
Надії з Донбасу нікуди повертатись. Російська окупація в 2014-му вигнала її з чоловіком із власної домівки в Донецьку. Тепер і в Вугледарі, куди вони переїхали вісім років тому, в подружжя не залишилось власного куточка: розбомблені і будинок, і бізнес — пасіка. До Чехії вона їхала з матір’ю і тіткою під російськими обстрілами.
— Зараз, саме зараз, влучили і в Донецьку в мій будинок, там, де я жила, — виходить, що немає дому. Мені нема куди повертатися, якщо навіть наше місто звільнять. Коли наше місто звільнять — там дві шахти, вони залиті. Світло відновити — розбомблене, тобто немає можливості світло нам подати. І куди їхати?
Чехія видала українцям майже 415 тисяч віз тимчасового захисту. У Міністерстві внутрішніх справ Чехії вважають, що з країни наразі виїхали понад сто тисяч біженців. Багато хто з них повертається додому. А 105 тисяч українців знайшли роботу, і це, можливо, свідчить про те, що дехто з них залишиться в Чехії і після війни.
Яким передбачається навчання в українських школах із 1 вересня?
Із наближенням 1 вересня в батьків українських дітей, які перебувають у Чехії, виникає чимало питань. Адже плани на повернення або неповернення найближчим часом на батьківщину швидко змінюються. Про те, чи можуть дитину відрахувати зі школи в Україні, як поєднати навчання в чеській школі й на батьківщині і де шукати ресурси, щоб якість знань не погіршувалась, розповідає український освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Інтерв’ю з ним узяла кореспондентка Чеського радіо Вікторія Шмуліна.
— Чи могли б ви в кількох словах розповісти, яким передбачається навчання в українських школах із 1 вересня?
— Якщо одним реченням, то дуже по-різному. Це залежить від конкретної ситуації в конкретному населеному пункті, в конкретній школі. Бо ми стикнулися з величезними викликами, тому ми маємо найперше дбати про безпеку дітей, вчителів, усіх, хто працює в школі.
— У роз’ясненнях Міністерства освіти України говорилося про те, що на дистанційне навчання дитину можна перевести, навіть не перебуваючи в країні. Тобто змінити школу, якщо в теперішній немає дистанційних класів. Наскільки це реально? Наскільки складно?
— Це реально, але складно. Наша нормативна база здебільшого орієнтована на вимоги мирного часу, і не всі документи встигли змінити. Давайте, щоб було зрозуміло, про що йдеться: Міністерство освіти повідомило, що батьки за своїм бажанням можуть обрати школу, щоб дитина навчалась або онлайн, або офлайн у межах одного закладу. Це хороша ідея. Але під цю ідею потрібно вирішити багато питань. Найпростіше — як складати розклад, як будуть працювати вчителі, як буде розподілятися навантаження, — бо це бюджетні кошти, це серйозні речі. Поки що ми не маємо визначеності, як це робити. Але я сподіваюсь, що будуть надані роз’яснення і батьки зможуть це робити.
Якщо ми маємо на увазі дітей, які навчаються за кордоном, то тут проблема більш серйозна. Нещодавно голова Єврокомісії заявила, що українські діти мають ходити до школи в країнах перебування. Бо таке законодавство. І це, з одного боку, логічно. Але з іншого — не враховує конкретну ситуацію, бо якщо наші діти підуть у школи європейські, вони втратять зв’язок із нашою системою освіти. А це великі ризики.
Ризики змістовні, бо діти не отримають знання з української мови, літератури, культури — те, що потрібно нам як українцям. Окрім того, ми маємо великі проблеми з документами. Бо яким чином ми потім маємо зарахувати навчання в школі країни перебування, де зовсім інша програма, інший розподіл предметів за віком, структурою? Як це узгодити з українськими стандартами освіти? Якщо дитина буде навчатися за кордоном, то виникають великі проблеми з тим, щоб дитина отримала документи про освіту.
Потрібно, щоб дитина навчалася в українській школі. Хай дистанційно. Багато потрібно зробити, щоб Міністерство освіти України і Міністерство освіти, наприклад, Чехії ці речі узгодили.
Найкращим виходом було б, якби дитина навчалася в школі країни перебування, але протягом навчального дня мала пару годин, щоб фіксовано включатися в процес онлайн-освіти з українськими вчителями. А батькам, які перебувають у країнах ЄС, зокрема, і в Чехії, потрібно зв’язатися зі своїми школами й дізнатися, чи є там можливість навчатися дистанційно — хоча б у другу зміну. Хоча мене це не радує, адже це перенавантаження дітей.
— Якщо до 1 вересня не вдасться це питання на центральному рівні вирішити, то залишається, щоб дитина йшла, наприклад, до чеської школи, і домовлятися з українською школи про дистанційне навчання, зберігання місця?
— Так, це є можливим. І це є правильним варіантом.
— Якщо дитина закінчила клас в іноземній школі, що потрібно робити, щоб потрапити до рідного класу?
— Якщо батьки не писали заяву про відрахування з української школи, то взагалі нічого. Просто повернутися. Бо чинне українське законодавство, я на цьому хочу наголосити, не передбачає жодної підстави відрахування дитини. Є один виняток: коли дитина після 9-го класу отримала 3 і нижчі річні оцінки за профільними предметами, і там був конкурс. В інших випадках, я на цьому наголошую і звертаю увагу батьків, школа не має жодного права відрахувати дитину.
— Чи могли б ви з огляду на ваш педагогічний та адміністративний досвід щось порадити батькам, аби мінімізувати негативні наслідки для освіти їхніх дітей?
— Шукати всі можливі варіанти, щоб дитина не відривалась від української освіти, використовувати всі можливості онлайн-платформ. Дуже рекомендую батькам, щоб вони і самі подивились, і дітям допомагали використовувати платформу «Всеукраїнська школа онлайн» — https://lms.e-school.net.ua/. Там є практично всі уроки з переважної більшості предметів шкільної програми. Це не такі уроки, як ми бачили на початку «ковіду». Це коротка лекція тривалістю 5—6 хвилин. Учитель пояснює новий матеріал із інфографікою, відео. А потім іде конспект, щоб його можна було прочитати. Є ще й тести. Крім того, ВШО має, як я зараз бачу, ресурс для формування класів: вчитель може зібрати свій клас і працювати.
Є різні варіанти. Головне, щоб було бажання працювати і батьки підтримували дитину в цьому прагненні, в її залучені до української освіти. Це те, що я можу порадити абсолютно відповідально.
Також на цю тему
-
Новини для українців
Актуальна інформація, практичні поради, рекомендації, історії біженців. Щотижневий подкаст Radio Prague International українською