Президент Чехії поїхав у США говорити про підтримку України. І говорить про неминучу здачу частини території
Петр Павел, відомий своєю підтримкою України, каже, що Київ має бути реалістом і погодитися, що частина української території залишиться під контролем Росії, принаймні «тимчасово».
За його словами, це найімовірніший кінцевий результат війни. І ця «тимчасовість» може тривати роками й роками, зазначив він в інтерв’ю щоденникові The New York Times.
Ні Україна, ні Росія не можуть очікувати, що досягнуть усіх своїх цілей, вважає Павел. Для України, на його думку, це неможливість повернути всю свою територію, для Росії — виконання її вимоги, щоб Україна офіційно відмовилася від захоплених територій, включно з тими областями, які Москва контролює лише частково.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Говорити про поразку України чи поразку Росії — цього просто не станеться. Тож кінець буде десь посередині», — сказав Петр Павел, у минулому голова Генерального штабу Збройних сил Чехії, а потім голова Військового комітету НАТО (це найвища військова посада в Північноатлантичному союзі), в Празі наприкінці минулого тижня перед тим, як вирушити до США на засідання Генеральної асамблеї ООН, де багато уваги буде присвячено й війні Росії проти України.
На засіданні виступить і президент України Володимир Зеленський, який закличе посилити військову і політичну підтримку Києва. Також під час перебування у США він представить президентові Джо Байдену свій «план перемоги», який після цього буде оприлюднений публічно.
«Глибокий розрив» між Україною і Європою щодо кінця війни
Американське видання нагадує, що Україна офіційно виключає можливість відмови від територій, таку ж думку має й більшість українського населення, хоча останнім часом зросло число тих, хто згоден із територіальними втратами.
Тим часом дослідження, здійснене в Україні і 14 інших європейських країнах і оприлюднене в липні, засвідчило «глибокий розрив між європейською і українською думкою про те, як закінчиться війна». Українці, мовиться в дослідженні, «хочуть озброєнь, щоб перемогти, тоді як більшість європейців надають озброєння в сподіванні, що це врешті призведе до прийнятного залагодження».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
У Чехії, яка разом із Польщею й країнами Балтії є одним із найстійкіших прихильників України, зростає громадський тиск за скорочення допомоги Києву і за тиск на нього з метою змусити до примирення з Москвою. Майже дві третини чехів, як засвідчило опитування цього літа, підтримали б швидке закінчення війни в Україні навіть ціною того, що частина української території залишиться під контролем Росії. А ще в одному дослідженні 54 відсотки опитаних чехів виступили проти головної чеської ініціативи на допомогу Україні, так званої снарядної ініціативи, пише The New York Times.
Історія не вчить?
Історія вже знає приклад спроби умиротворення агресора шляхом примусу країни-жертви до здачі агресорові частини своєї території — приклад, який закінчився цілком протилежним: повною окупацією. І це приклад самої Чехії, точніше, Чехословаччини.
Восени 1938 року західні держави змусили її поступитися значною частиною території на користь нацистської Німеччини, сподіваючись, що це відверне велику війну. Тоді Франція, Велика Британія, Італія й Німеччина без участі представників Чехословаччини підписали «Мюнхенські домовленості», що вимагали від Праги передати Німеччині так звані Судети — території на півночі, заході й півдні країни.
Та вже навесні наступного, 1939 року, Гітлер окупував усю решту Чехії. А восени того ж року гітлерівська Німеччина й сталінський СРСР за домовленістю між ними розпочали Другу світову війну, напавши на Польщу й поділивши її між собою.
Також на цю тему
-
Чеська влада хоче підтримки України, опозиція — швидких мирних переговорів Києва і Москви
Війна Росії проти України була однією з головних тем на зустрічі президента і прем’єр-міністра Чехії з керівниками найбільшої нині опозиційної сили, партії ANO
